Пояснення:Історією Давнього Риму завершується історія стародавнього світу. З невеличкого міста на березі Тибру Рим розвинувся до велетенської імперії: спочатку підкорив Апеннінський півострів, згодом, ведучи постійні завойовницькі війни, Північну Африку, більшу частину Європи та країни Передньої Азії. За свою багатостолітню історію Рим пройшов три основні періоди. Найдавніший період усталено називати царським (753-509 pp. до н. е.). У цей період зберігаються родові відносини, а Римом керують цар, рада старійшин (сенат) і народні збори. За наступної доби - республіки - (509-27
pp. до н. е.) Римом керують консули, яких обирали на один рік, та римський сенат. Найвищим органом республіки були народні збори римських громадян. Після падіння республіки розпочався новий період - Римська імперія (27 р. до н. е. - 476 р. н. е.), період одноосібної влади римських імператорів. 476 р. - роком загибелі Західної Римської імперії завершується історія стародавнього світу.
Северная война легла тяжёлым бременем на плечи населения страны. Крестьянство, помимо увеличивавшихся барщины и оброка облагалось массой новых государственных повинностей и косвенных налогов. Кроме налогов, в пользу государства вводились дополнительные платежи и работы «на местные нужды». Произвол чиновников и местной администрации также нередко становился причиной народного гнева.
Создание регулярной армии потребовало ежегодных рекрутских наборов, отрывавших тысячи крестьян от их хозяйств. Десятки тысяч крестьян и горожан были направлены на строительство Санкт-Петербурга, возведение укреплений Азова, Таганрога, Троицкого, на постройку Вышневолоцкого, Ладожского каналов. Многие тысячи их погибли на этих работах.
Освоение земель Поволжья, Приуралья, Сибири вызывало захваты земель у местного населения, введение для него новых налогов, насильственное насаждение православия. По-прежнему жестоко карались сторонники старообрядческой церкви. Немало недовольства вызывало насильственное введение европейских традиций, обрядов и порядков.
Резкое ухудшение положения населения стало предпосылкой к массовым выступления против властей.
Відповідь:
Пояснення:Історією Давнього Риму завершується історія стародавнього світу. З невеличкого міста на березі Тибру Рим розвинувся до велетенської імперії: спочатку підкорив Апеннінський півострів, згодом, ведучи постійні завойовницькі війни, Північну Африку, більшу частину Європи та країни Передньої Азії. За свою багатостолітню історію Рим пройшов три основні періоди. Найдавніший період усталено називати царським (753-509 pp. до н. е.). У цей період зберігаються родові відносини, а Римом керують цар, рада старійшин (сенат) і народні збори. За наступної доби - республіки - (509-27
pp. до н. е.) Римом керують консули, яких обирали на один рік, та римський сенат. Найвищим органом республіки були народні збори римських громадян. Після падіння республіки розпочався новий період - Римська імперія (27 р. до н. е. - 476 р. н. е.), період одноосібної влади римських імператорів. 476 р. - роком загибелі Західної Римської імперії завершується історія стародавнього світу.
Объяснение:
Северная война легла тяжёлым бременем на плечи населения страны. Крестьянство, помимо увеличивавшихся барщины и оброка облагалось массой новых государственных повинностей и косвенных налогов. Кроме налогов, в пользу государства вводились дополнительные платежи и работы «на местные нужды». Произвол чиновников и местной администрации также нередко становился причиной народного гнева.
Создание регулярной армии потребовало ежегодных рекрутских наборов, отрывавших тысячи крестьян от их хозяйств. Десятки тысяч крестьян и горожан были направлены на строительство Санкт-Петербурга, возведение укреплений Азова, Таганрога, Троицкого, на постройку Вышневолоцкого, Ладожского каналов. Многие тысячи их погибли на этих работах.
Освоение земель Поволжья, Приуралья, Сибири вызывало захваты земель у местного населения, введение для него новых налогов, насильственное насаждение православия. По-прежнему жестоко карались сторонники старообрядческой церкви. Немало недовольства вызывало насильственное введение европейских традиций, обрядов и порядков.
Резкое ухудшение положения населения стало предпосылкой к массовым выступления против властей.