Действительными причинами коллективизации были стремление советского руководства наладить бесперебойное и нормальное снабжение народа продуктами и обеспечить продовольственную безопасность страны. А мешала решению этих естественных задач низкая товарность сельского хозяйства страны. Выдающийся отечественный экономист Немчинов B. C. в своих работах показал, что до 1917 г. более 70% товарного (т. е. выставляемого на продажу) хлеба давали крупные хозяйства, использующие наемный труд. После революции земли этих хозяйств были переданы крестьянам — число крестьян«единоличников» выросло в стране на 8—9 млн. чел. И хотя в целом производство зерна к 1928 г. выросло на 40%, почти все оно потреблялось крестьянами, только 11,2% крестьянского хлеба шло на продажу — почти в 2 раза меньше чем до 1917 г. Между тем, численность городского населения быстро росла, и уже в 1927 г. возникли трудности с хлебозаготовками, а к 1928 г. хлеба, продаваемого крестьянами, стало не хватать. Пришлось вводить в стране хлебные карточки. Низкая товарность сельского хозяйства СССР в то время объяснялась тем, что основная масса крестьян работала в примитивнейших условиях, используя простейшие орудия труда (ручной сев, жатва косами и серпами, молотьба цепами и катками). При таком ведении хозяйства рассчитывать на высокую его товарность не приходилось: большинство крестьян были прокормить лишь самих себя и то с трудом. В 1927г. в деревне 28,3% крестьянских хозяйств не имели скота, а 31,6% хозяйств — пахотного инвентаря. Только 69,6% крестьян имели денежные доходы от ведения хозяйства, т. е. продавали свою продукцию на рынке. Кризис хлебозаготовок можно было преодолеть только созданием крупных сельскохозяйственных предприятий. Реальными путями создания крупных сельскохозяйственных предприятий были кооперация и коллективизация. Кооперация была более понятна крестьянам, но она не могла освободить рабочие руки на селе для решения задач индустриализации. Поэтому создание колхозов было единственным приемлемым вариантом повышения товарности сельского хозяйства.
1. Установіть хронологічну послідовність подій: вихід друком «Русалки Дністрової»;
створення освітнього «Товариства галицьких греко- католицьких священиків»
у Перемишлі; початок діяльності «Руської трійці» у Львові.
2. Проілюструйте подані твердження, що характеризують євціально-економічне стано-
нище в західноукраїнських землях у першій половині 19 ст.у конкретними фактами.
3 1. Прагнення уряду перетворити західноукраїнські землі на ринок збуту і джере-
ло сировини. М 2. Гальмування урядом розвитку промисловості. 3 3. Посилення
визиеку селян. У) 4. Пасивний опір та гострі соціальні протести селян.
3. Дайте відповіді на залитання: М 1. Заяких обставин греко-католицьке духівництво
перебрало керівництво українцями на Галичині? 1 2. Якою буда роль греко-католи-
шького духівництва в національному відродженні українців? М 3. Що характерне
для економічного становиша західноукраїнських земель? 1) 4. З якими подіями та
постатями пов'язана перша хвиля національного відродження в Галичині та Закар-
патті?
4. Доберіть до імен історичних постатей їхні стислі характеристики: а) М. Шашке-
вич; б). Базилович; в) Л. Кобилиця; г) О. Духнович; д) М. Лучкай.
1. Засновник і керівник першого в Галичині освітнього товариства греко-католиць-
ких священиків, автор першої в Галичині «Граматики» книжної української мови.
2. Закарпатський будитель, автор вірша «Я Русин був, єсм і буду.». 3. Автор шести-
томної «Історії карпатських русинів». 4, Автор першої наукової праці з історі
Закарпаття - «Короткого нарису фундації Федора Коріатовича». 5. Організатор і
лідер «Руської трійці», співавтор і єпіввидавець «Русалки Дністрової». 8. Очільник
селянського руху на Буковині в 40-х рр. 19 ст.
5. Визначаючи внесок «Руської трійці» в розвиток українського національного руху,
І. Франко наголошував, що у трійчан, особливо в М. Шашкевича, задуми були дале-
ко ширшими за просвітницькі; вони прагнули воскресити цілий народ український
до нового життя, духовного і громадського, Доведіть слушнієть думки 1. Франка
уривками з джерел та конкретними прикладами діяльності членів «Руської трійці».