Головною причиною є те, що перші літери були стилізовані і являли собою окрему картинку. Зазвичай автори писемних пам'яток вважали за потрібне додати до просто тексту ще й ілюстрацію, а також різноманітні орнаменти, тому такі книги були своєрідним поєднанням як писемних так і образотворчих пам'яток. Також через цінність матеріалів та величезну трудоємність вони були надзвичайно дорогі та існували в невеликій кількості, тому були розкішшю.
Найдавніші рукописні книги з'явились в Україні у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам'ятки: Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборники Святослава (1073 і 1076). Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV ст. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства (звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, 12-13 ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмщини Євангеліє (Холмське Євангеліє), кінець XIII ст.; Бесіди Григорія Двоєслова, друга пол. XIII ст.; Євсієве Євангеліє, 1283), а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств (пам'ятки не збереглися). До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам'ятка рукописного мистецтва ранньої доби -- Київський Псалтир (1397), оздоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписувались на пергаменті (спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин -- ягнят, телят, козенят). Тривалий час пергамент був привізний, лише з XII-XIV ст. почали користуватись матеріалом місцевого виробництва. Давні книги переписувались уставом -- високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака. Робота переписувачів була дуже повільною і вимагала скрупульозного виконання. У художньому оформленні книг переважали орнаменти "візантійського" і "тератологічного" ("звіриного") типу, мотиви, запозичені з книг болгарського походження, проте з включенням оригінальних елементів.
1. Зростанням він був більше шести футів (понад 180см), але за своєю надзвичайною худорби здавався ще вище. Худе, вузьке як бритва особа з великим яструбиним носом, квадратним, трохи виступає вперед підборіддям і невеликими близько поставленими сірими очима, блискучими і «гострими, як рапіри», пронизують «допитливим поглядом».
2. Предки Шерлока Холмса були захолустными поміщиками, але він вважав, що схильність до мистецтва в нього в крові і йде вона від бабусі, яка була сестрою французького художника Верне — баталіста і автора низки картин зі східної життя.
3. У коледжі Холмс був відлюдькуватим, багато роздумував над усім, що бачив і чув навколо — вже тоді він починав створювати свій метод.
4. Після першого розкритого злочину («Глорія Скотт») батько єдиного друга Холмса сказав, що «всі слідчі в порівнянні з вами — немовлята». «Саме перебільшена оцінка моїх здібностей навела мене на думку, що це могло б бути моєю професією, а до того дня це було захоплення, не більше».
5. Вперше приїхавши в Лондон, Холмс оселився на Монтегю-стріт, зовсім поруч із Британським музеєм, де і проводив своє дозвілля, вивчаючи всі ті галузі знання, які могли б стати в нагоді в його професії.
6. Не секрет, що Холмс був наркоманом. Він регулярно робив ін'єкції морфію і кокаїну, вважаючи, що наркотики дивно стимулюють розумову діяльність і прояснюють свідомість, так що їх побічною дією можна знехтувати.
7. Холмс написав досить багато наукових робіт, серед яких: «Визначення сортів тютюну з попелу» (про попелі ста сорока різних сортів трубкового, сигарного і цигаркового тютюну); дослідження впливу професії на форму руки і робота про відбитки слідів (про використання гіпсу для збереження відбитка).
8. Професійно займався боксом. Був одним з кращих боксерів у своїй вазі.
9. Свою скрипку роботи Страдіварі купив у єврея — лахмітника на Тотенгем-Корт-роуд за 55 шилінгів. Справжня ж її ціна — не менше 55 гіней.
10. «Всяке життя — це величезна ланцюг причин і наслідків, і природу її ми можемо пізнати по одному ланці».
11. Ненавидів будь-які форми світського життя.
12. Любив німецьку музику, більше ніж французьку або італійську, тому, що вона «багата глибокими думками».
13. «Вивчення Лондона — моя пристрасть». Холмс знав усі закутки, і проїжджаючи по місту з закритими очима, міг визначити, в якому районі знаходиться.
14. Приклад розкішної вечері — парочка холодних вальдшнепів, фазан, паштет з гусячої печінки і кілька запорошених, покритих павутиною пляшок старого вина.
15. А ось ще одне меню, вибране Холмсом для прийому гостей — устриці, пари куріпок і невеликий вибір білих вин.
16. «Мій мозок бунтує проти неробства»
17. «Я бачу вищу нагороду в самій роботі, в можливості застосовувати на практиці мій метод».
18. «Найголовніше — не допускати, щоб особисті якості людини впливали на наші висновки. Емоції ворожі чистого мислення».
19. До речі, про почуття. «Любов — річ емоційна, і, будучи такою, вона протилежна чистому і холодного розуму. А розум я, як відомо, ставлю понад усе. Що стосується мене, то я ніколи не одружуся, щоб не втратити ясності розуму».
20. «Я ніколи не роблю винятків. Виключення спростовують правило».
21. Любив імпровізувати на скрипці.
22. Холмс був напрочуд м'який і делікатний у поводженні з жінками. Він не любив жінок і не вірив їм, але тримався з ними завжди по-лицарськи чемно.
23. «Жінкам ніколи не можна повністю довіряти, навіть кращим з них».
24. Єдиною дамою, якою захоплювався Холмс, Ірен Адлер — «ця Жінка».
25. «В мені закладено якості і великого ледаря і запеклого забіяки».
26. Холмс — справжній драматург. Його художні інстинкти вимагали гарної режисерської постановки сцен. «Наша справа було б нудним, якби ми час від часу не фарбували його драматичними подробицями, які надають блиск здобутим нами результатами».
27. Холмс був «по-котячі» охайний: ідеально поголені щоки, сорочка без єдиної плямочки — навіть в похідних умовах.
28. Незважаючи на те, що у своїй розумовій роботі Холмс був найточнішим і аккуратнейшим з людей, а його одяг завжди відрізнялася не тільки охайністю, але навіть вишуканістю, у всьому іншому «це було саме безладне істота у світі».
29. Сигари Холмс тримав у відерці для вугілля, тютюн в шкарпетці перської туфлі, а листи, які чекали відповіді, прикалывал перочинны ножем до дерев'яної дошці над каміном.
Головною причиною є те, що перші літери були стилізовані і являли собою окрему картинку. Зазвичай автори писемних пам'яток вважали за потрібне додати до просто тексту ще й ілюстрацію, а також різноманітні орнаменти, тому такі книги були своєрідним поєднанням як писемних так і образотворчих пам'яток. Також через цінність матеріалів та величезну трудоємність вони були надзвичайно дорогі та існували в невеликій кількості, тому були розкішшю.
Найдавніші рукописні книги з'явились в Україні у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам'ятки: Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборники Святослава (1073 і 1076). Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV ст. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства (звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, 12-13 ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмщини Євангеліє (Холмське Євангеліє), кінець XIII ст.; Бесіди Григорія Двоєслова, друга пол. XIII ст.; Євсієве Євангеліє, 1283), а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств (пам'ятки не збереглися). До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам'ятка рукописного мистецтва ранньої доби -- Київський Псалтир (1397), оздоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписувались на пергаменті (спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин -- ягнят, телят, козенят). Тривалий час пергамент був привізний, лише з XII-XIV ст. почали користуватись матеріалом місцевого виробництва. Давні книги переписувались уставом -- високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака. Робота переписувачів була дуже повільною і вимагала скрупульозного виконання. У художньому оформленні книг переважали орнаменти "візантійського" і "тератологічного" ("звіриного") типу, мотиви, запозичені з книг болгарського походження, проте з включенням оригінальних елементів.
Объяснение:
Объяснение:
1. Зростанням він був більше шести футів (понад 180см), але за своєю надзвичайною худорби здавався ще вище. Худе, вузьке як бритва особа з великим яструбиним носом, квадратним, трохи виступає вперед підборіддям і невеликими близько поставленими сірими очима, блискучими і «гострими, як рапіри», пронизують «допитливим поглядом».
2. Предки Шерлока Холмса були захолустными поміщиками, але він вважав, що схильність до мистецтва в нього в крові і йде вона від бабусі, яка була сестрою французького художника Верне — баталіста і автора низки картин зі східної життя.
3. У коледжі Холмс був відлюдькуватим, багато роздумував над усім, що бачив і чув навколо — вже тоді він починав створювати свій метод.
4. Після першого розкритого злочину («Глорія Скотт») батько єдиного друга Холмса сказав, що «всі слідчі в порівнянні з вами — немовлята». «Саме перебільшена оцінка моїх здібностей навела мене на думку, що це могло б бути моєю професією, а до того дня це було захоплення, не більше».
5. Вперше приїхавши в Лондон, Холмс оселився на Монтегю-стріт, зовсім поруч із Британським музеєм, де і проводив своє дозвілля, вивчаючи всі ті галузі знання, які могли б стати в нагоді в його професії.
6. Не секрет, що Холмс був наркоманом. Він регулярно робив ін'єкції морфію і кокаїну, вважаючи, що наркотики дивно стимулюють розумову діяльність і прояснюють свідомість, так що їх побічною дією можна знехтувати.
7. Холмс написав досить багато наукових робіт, серед яких: «Визначення сортів тютюну з попелу» (про попелі ста сорока різних сортів трубкового, сигарного і цигаркового тютюну); дослідження впливу професії на форму руки і робота про відбитки слідів (про використання гіпсу для збереження відбитка).
8. Професійно займався боксом. Був одним з кращих боксерів у своїй вазі.
9. Свою скрипку роботи Страдіварі купив у єврея — лахмітника на Тотенгем-Корт-роуд за 55 шилінгів. Справжня ж її ціна — не менше 55 гіней.
10. «Всяке життя — це величезна ланцюг причин і наслідків, і природу її ми можемо пізнати по одному ланці».
11. Ненавидів будь-які форми світського життя.
12. Любив німецьку музику, більше ніж французьку або італійську, тому, що вона «багата глибокими думками».
13. «Вивчення Лондона — моя пристрасть». Холмс знав усі закутки, і проїжджаючи по місту з закритими очима, міг визначити, в якому районі знаходиться.
14. Приклад розкішної вечері — парочка холодних вальдшнепів, фазан, паштет з гусячої печінки і кілька запорошених, покритих павутиною пляшок старого вина.
15. А ось ще одне меню, вибране Холмсом для прийому гостей — устриці, пари куріпок і невеликий вибір білих вин.
16. «Мій мозок бунтує проти неробства»
17. «Я бачу вищу нагороду в самій роботі, в можливості застосовувати на практиці мій метод».
18. «Найголовніше — не допускати, щоб особисті якості людини впливали на наші висновки. Емоції ворожі чистого мислення».
19. До речі, про почуття. «Любов — річ емоційна, і, будучи такою, вона протилежна чистому і холодного розуму. А розум я, як відомо, ставлю понад усе. Що стосується мене, то я ніколи не одружуся, щоб не втратити ясності розуму».
20. «Я ніколи не роблю винятків. Виключення спростовують правило».
21. Любив імпровізувати на скрипці.
22. Холмс був напрочуд м'який і делікатний у поводженні з жінками. Він не любив жінок і не вірив їм, але тримався з ними завжди по-лицарськи чемно.
23. «Жінкам ніколи не можна повністю довіряти, навіть кращим з них».
24. Єдиною дамою, якою захоплювався Холмс, Ірен Адлер — «ця Жінка».
25. «В мені закладено якості і великого ледаря і запеклого забіяки».
26. Холмс — справжній драматург. Його художні інстинкти вимагали гарної режисерської постановки сцен. «Наша справа було б нудним, якби ми час від часу не фарбували його драматичними подробицями, які надають блиск здобутим нами результатами».
27. Холмс був «по-котячі» охайний: ідеально поголені щоки, сорочка без єдиної плямочки — навіть в похідних умовах.
28. Незважаючи на те, що у своїй розумовій роботі Холмс був найточнішим і аккуратнейшим з людей, а його одяг завжди відрізнялася не тільки охайністю, але навіть вишуканістю, у всьому іншому «це було саме безладне істота у світі».
29. Сигари Холмс тримав у відерці для вугілля, тютюн в шкарпетці перської туфлі, а листи, які чекали відповіді, прикалывал перочинны ножем до дерев'яної дошці над каміном.
30. Любив стріляти з револьвера, прикрашаючи стіну патріотичним вензелем «V. R.»
31. Розбирав папери не частіше одного — двох разів на рік.
32. Незнання Холмсом літератури сильно перебільшена: він, наприклад, читав Петрарку і не раз цитував листування Гюстава Флобера і Жорж Санд.
33. До сніданку Холмс зазвичай палив люльку, набиту залишками різних табаков, які ретельно збирав і сушив на камінній дошці.
34. Звичайний сніданок — яєчня з шинкою і кави.
Подробнее - на -