Мета реформи: Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і товарності селянських господарств. Зміцнення соціальної опори самодержавства на селі (через збільшення заможних селян). Вирішення проблеми аграрного перенаселення.
Суть реформи: Скасування власності сільських общин на землю. Дозвіл селянам отримувати землю (виділяла община) у приватну власність (хутір, відруб).
Угіддя (ліс, сіножаті) залишались у спільному володінні общини.
Заохочувалося переселення селян у малозаселені райони Північного Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу.
Запровадження кредитної до селянам через відповідний банк (Селянський земельний банк).
Значення(наслідки)реформи: Реформа відкрила шлях до приватного селянського землеволодіння. Привела до розвитку товарно-грошових відносин в сільському господарстві і перетворенню України на житницю Європи. Сприяла розвитку особистої ініціативи та конкуренції. Підвищилась врожайність у селянських господарствах у 1912 р. на 20%. Зріс середньорічний збір зернових з 775 млн. пудів до 1070 млн. пудів.
Українська пшениця становила понад 40% загальноросійського експорту. Завдяки концентрації земельної власності в руках заможних селян, стали широко використовуватися у великих господарствах машини, сільськогосподарська техніка, добрива. Прискорила процес переходу українського села на індустріальну основу.
Відповідь:
Мета реформи: Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і товарності селянських господарств. Зміцнення соціальної опори самодержавства на селі (через збільшення заможних селян). Вирішення проблеми аграрного перенаселення.
Суть реформи: Скасування власності сільських общин на землю. Дозвіл селянам отримувати землю (виділяла община) у приватну власність (хутір, відруб).
Угіддя (ліс, сіножаті) залишались у спільному володінні общини.
Заохочувалося переселення селян у малозаселені райони Північного Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу.
Запровадження кредитної до селянам через відповідний банк (Селянський земельний банк).
Значення(наслідки)реформи: Реформа відкрила шлях до приватного селянського землеволодіння. Привела до розвитку товарно-грошових відносин в сільському господарстві і перетворенню України на житницю Європи. Сприяла розвитку особистої ініціативи та конкуренції. Підвищилась врожайність у селянських господарствах у 1912 р. на 20%. Зріс середньорічний збір зернових з 775 млн. пудів до 1070 млн. пудів.
Українська пшениця становила понад 40% загальноросійського експорту. Завдяки концентрації земельної власності в руках заможних селян, стали широко використовуватися у великих господарствах машини, сільськогосподарська техніка, добрива. Прискорила процес переходу українського села на індустріальну основу.