Мнение историка об изменении геополитической ситуации к началу XXI века: «Последствия распада СССР явственно ощущаются и в сфере международной политики. Явное ослабление международных позиций России, крах биполярной системы международных отношений, основанной на противостоянии двух сверхдержав – СССР и США, превращение США в единственную сверхдержаву – всё это оказывает неблагоприятное влияние на международную обстановку».
Согласны ли вы с представленным мнением? Объясните почему.
Апеннінський півострів розташований на захід від Балканського і відокремлений від нього Адріатичним морем. За своєю формою нагадує чобіт, який смугою суходолу видається на південь у Середземне море. За природними умовами він багато у чому протилежний Балканам.
Умови для життя на Апеннінському півострові сприятливіші, ніж на Балканах. Тут протікає декілька повноводних рік, найбільша з них — По (у давнину — Пад). В Італії чимало родючих рівнин, які щедро зігріваються південним сонцем. На невисоких пагорбах добре визріває виноград. Від холодних північних вітрів півострів захищають високі гори Альпи. Інші гори — Апенніни — тягнуться уздовж усього півострова. Вони багаті корисними копалинами і будівельним каменем. Апеннінський півострів омивається Тірренським та Адріатичним морями. До південно-західного краю півострова примикає острів Сицилія.
УІ тисячолітті до н.е. Італію населяло багато народностей. Крім італійських племен латинів, самнітів, сабинів та інших, за рікою Тибр жили етруски. їхня мова й по сьогодні не розшифрована, а тексти залишаються таємницею для істориків. Відомо, що у VIII ст. до н.е. етруски вже обробляли бронзу і залізо, мали колісниці і вміли їздити верхи, були чудовими мореплавцями і каменотесами. З каменю вони будували міста, дороги, мости. Правили країною царі.
Італіки багато чого навчилися в етрусків.
За легендою, родоначальником італійського племені латинів був троянець Еней, один із тих, хто врятувався після зруйнування Трої ахейцями. У битві з етрусками Еней загинув, а його син Юл заснував у Лації, області, де жили латини, місто Альба-Лонга, що стало головним латинським містом.
Через декілька поколінь царем у цьому місті став далекий нащадок Енея—Нумитор. Його молодший брат Амулій відібрав у Нумитора владу, а дочку царя Рею Сильвію силоміць зробив весталкою — жрицею богині вогню і домашнього вогнища Вести. їй заборонялося виходити заміж і мати дітей. Однак незабаром Рея Сильвія народила двох хлопчиків і заявила, що це—діти самого Марса, бога війни! Амулій не повірив їй і звелів утопити близнюків у Тибрі. Але кинутий на мілководді кошик не потонув. На лемент голодних братів-близнюків прибігла вовчиця. Вона нагодувала їх своїм молоком. А незабаром один із царських пастухів приніс кошик із дітьми додому. Пастух і його дружина назвали братів Ромулом і Ремом і, приховуючи від усіх таємницю своєї знахідки, виховали їх відважними і сильними. Коли хлопчики виросли і дізналися про своє походження, то вбили Амулія і повернули владу своєму дідові Нумитору. Вони вирішили заснувати нове місто в тих місцях, де були вигодувані вовчицею. Під час сварки Ромул випадково убив Рема, але наміру заснувати місто не облишив. Новому місту він дав своє ім'я (Рим — по-латині Рома) і став його першим царем.
Насправді місто виникло не відразу. Задовго до легендарної дати його появи (753 р. до н.е. ) на лівобережних пагорбах Тибру існувало декілька поселень. З них на Палатинському, Капітолійському та інших пагорбах і виникло місто Рим.
Римляни вирощували ячмінь, пшеницю, виноград, льон. Вони розводили велику рогату худобу, кіз, свиней, коней і ослів. Займалися ковальською справою, ткацтвом, виготовленням глиняного посуду. У VI ст. до н.е. Рим перетворився в багатолюдне місто, розташоване на семи пагорбах.
Згодом нащадки перших поселенців почали називати себе патриціями, а тих, хто не належав до старих родин і оселився тут пізніше, — плебеями. Для обговорення найважливіших справ патриції збиралися на народні збори (коміції).
Правив Римом цар разом з радою старійшин—сенатом.
Контрреволюционный октябрьский переворот 1917-го года основным требованием общественного переустройства представлял необходимость внедрения верховенства законодательной власти - Советов, однако только в крайне ограниченном виде выборщиков - рабочих по найму, беднейших в силу разных причин крестьян и военнослужащих из их среды. Советы действительно были верховной властью в 1917-1918 гг., но только вопреки обещаниям и до начала заползания и захвата управления ими шайкой "большевистов-максималистов", которые путём прямых выборов получить власть в них не могли, так как никогда более 25% на всеобщих выборах не получали. Точно также Советы были верховной властью в 1988-1993 гг., когда "большевисты-максималисты" разложились на гумус естественным путём. То есть вопрос верховной власти Советов даже для ограниченного круга выборщиков после контрреволюционного октябрьского переворота 1917-го года решён не был. Земельный вопрос "Земля - крестьянам" также решён не был, так как по Декрету о земле от 25.10.1917 г. все 100% земли у крестьян отбиралась как в Англии XVII-го века. С достигнутых при Николае II-м 84% собственности на землю доля крестьянской собственности при "красных" упала почти до 0%, ограничиваясь огродами, а на полях колхозные крестьяне работать также качественно, как на городах отказывались, поэтому это привело к краху сельского хозяйства при "красных" и переходу от вывоза продовольствия за рубеж, к трём многомиллионным моровым голода - Поволжскому 1918-1921 гг., Тридцатых годов 1930-1933 гг., особо циничному Послевоенному 1946-1948 гг., а затем закупкам продовольствия за рубежом в десятки миллионов тонн зерна, миллионов тонн мяса, сотен тысяч тонн масла и т. д., и т. п., вплоть до обильного до нашествия "красных" на Руси зелёного горошка, во избежание крушения большевицкого режима на примере голодных возстаний в Краснодаре и Новочеркасске. То есть земельный вопрос не только не был не решён, а загнае в угол, из которого сельское хозяйство России было вытащено только в 2000-е годы. Фабричный вопрос привёл к рейдерскому захвату предприятий "красными директорами" при дальнейшем полном безправии рабочих по найму и всех не членов большевицкой шайки. "Мир народам" привёл сначала к Гражданской войне, а потом и ко Второй мировой войне, которая стала продолжением Великой, ныне Первой мировой войны, не законченный в силу указанного переворота, затем Похабного Брест-Литовского и ещё более Препохабного Версалиского миров 1918-1919 гг. с аннексиями и контрибуциями, прямо противоречившими выкрикам отмороженных большевистов-максималистов для охмурения народа и особенно избирателей. Таким образом, ни один из поставленных в ходе контрреволюционного октябрьского переворота 1917-го года решён не был, а наоборот привёл к тому, что общественные отношения приняли чудовищное и уродливое обличье, сметённое в небытиё августе 1991-го года, которая смогла вернуть Россию у достижениям Февральской революции 1917-го года, одним из главных достижений которой был переход от Российской Империи к Российской Республике 01.09.1917 г. Построение "красными" "большевистам-максималистами" "красной империи", от которой Россия отказалась в Феврале 1917-го года основной признак контрреволюционности октябрьского переворота 1917-го года.