Учебник по Истории Украины. 8 класс. Гисем - Новая программа
§ 30. Левобережная и Слободская Украина. Ликвидация Гетманщины
Прочитав этот параграф, вы сможете: составить представление о последнем гетмане К. Разумовском и его политике; определить причины и ход процесса ликвидации гетманства и остатков автономии Гетманщины и Слободской Украины.
1. Какую политику проводила Россия в отношении Левобережной Гетманщины в первой половине XVIII в.? 2. Назовите самые масштабные выступления против российского господства на Левобережье и Слобожанщине в первой половине XVIII в.
1. Восстановление гетманства в 1750 г.
После смерти гетмана Д. Апостола в 1734 г. выборы нового гетмана Украины были запрещены, а вся власть в Гетманщине передавалась «Правлению гетманского правительства», которое всячески ограничивало права казаков. Среди населения Гетманщины зрело недовольство.
Ожидания улучшения положения были связаны с восхождением на престол дочери Петра I Елизаветы Петровны. Они объяснялись тем, что в окружении императрицы было много украинцев, в частности Алексей Разумовский, который стал ее фаворитом.
Изменения, коснувшиеся Гетманщины и Слободской Украины, были обусловлены как внешними обстоятельствами (угроза войн с Османской империей, Пруссией, а украинские земли были источником человеческих и материальных ресурсов), так и нагнетением социального напряжения.
Уже в 1742 г. была восстановлена Киевская митрополия. В 1743 г. отменялись нововведения в Слободской Украине.
В марте 1750 г. по распоряжению Елизаветы в Глухове расширенная Старшинская рада избрала гетманом Кирилла Разумовского (1750—1764 гг.), брата Алексея. Кирилл стал последним гетманом Украинского казацкого государства.
2. Гетманство К. Разумовского.
Став гетманом, К. Разумовский поставил цель восстановить исконные права Украины. Так, он добился, чтобы дела Гетманщины были переданы из Сената в Коллегию иностранных дел (это создавало предпосылки возобновления отношений Украины и России как межгосударственных), подчинил себе Запорожье, а со временем и Киев (однако в 1761 г. город вновь вернулся под прямое имперское управление). Его идеалом были шляхетские порядки, существовавшие во времена Речи Посполитой. Все дальнейшие действия Разумовского были направлены на превращение казацкой старшины в шляхту. Он получил право самостоятельно назначать полковников и раздавать земли, возобновил традицию созыва старшинских рад (съездов), которые постепенно приобретали роль сословно-представительного органа. Началось восстановление Батурина, который вновь стал резиденцией гетмана. Несмотря на то что гетман Разумовский и его брат имели большое влияние при дворе, такие действия вызвали обеспокоенность в России. В 1754 г. появились указы, ограничивающие власть гетмана. К Разумовскому был приставлен советник-надзиратель, ему запрещалось самостоятельно назначать полковников. Отныне гетман мог лишь предлагать кандидатуру. Гетман был обязан постоянно отчитываться о доходах и расходах Войсковой казны, а также снять границы между Украиной и Россией, отменить пошлину на ввоз российских товаров, государственные таможни, которые приносили гетманскому правительству большую ежегодную прибыль. В ответ на возобновить самостоятельные внешнеполитические отношения Гетманщины К. Разумовский получил категорический отказ.
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.
У 1667 за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі 1699 року, продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону для Московського царства від її військових супротивників. 1709 року, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну і економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана було скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.
Значение Української козацької держави
Народження з Запорізької Січі Гетьманської держави було логічним продовженням формування нації і державності. Виняткову роль в цьому відіграв гетьман Богдан Хмельницький. При ньому держава набула всіх ознак республіканського демократичного устрою.
В цей час в Україні сформувалась нова верства населення — шляхта. В межах Гетьманщини саме шляхта і забезпечувала тяглість в існуванні українського політичного етносу з XTV по XIX ст. Шляхта, а не якийсь інший стан, пережила і сприйняла все краще від попередніх поколінь. Шляхта стала соціальним ідеалом нової української еліти Гетьманщини, яка досягла зрештою російського дворянського звання. Ця концепція грунтовно досліджена в монографії Н.Яковенко "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна)".— Київ, 1994.
Logo
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Учебник по Истории Украины. 8 класс. Гисем - Новая программа
§ 30. Левобережная и Слободская Украина. Ликвидация Гетманщины
Прочитав этот параграф, вы сможете: составить представление о последнем гетмане К. Разумовском и его политике; определить причины и ход процесса ликвидации гетманства и остатков автономии Гетманщины и Слободской Украины.
1. Какую политику проводила Россия в отношении Левобережной Гетманщины в первой половине XVIII в.? 2. Назовите самые масштабные выступления против российского господства на Левобережье и Слобожанщине в первой половине XVIII в.
1. Восстановление гетманства в 1750 г.
После смерти гетмана Д. Апостола в 1734 г. выборы нового гетмана Украины были запрещены, а вся власть в Гетманщине передавалась «Правлению гетманского правительства», которое всячески ограничивало права казаков. Среди населения Гетманщины зрело недовольство.
Ожидания улучшения положения были связаны с восхождением на престол дочери Петра I Елизаветы Петровны. Они объяснялись тем, что в окружении императрицы было много украинцев, в частности Алексей Разумовский, который стал ее фаворитом.
Изменения, коснувшиеся Гетманщины и Слободской Украины, были обусловлены как внешними обстоятельствами (угроза войн с Османской империей, Пруссией, а украинские земли были источником человеческих и материальных ресурсов), так и нагнетением социального напряжения.
Уже в 1742 г. была восстановлена Киевская митрополия. В 1743 г. отменялись нововведения в Слободской Украине.
В марте 1750 г. по распоряжению Елизаветы в Глухове расширенная Старшинская рада избрала гетманом Кирилла Разумовского (1750—1764 гг.), брата Алексея. Кирилл стал последним гетманом Украинского казацкого государства.
2. Гетманство К. Разумовского.
Став гетманом, К. Разумовский поставил цель восстановить исконные права Украины. Так, он добился, чтобы дела Гетманщины были переданы из Сената в Коллегию иностранных дел (это создавало предпосылки возобновления отношений Украины и России как межгосударственных), подчинил себе Запорожье, а со временем и Киев (однако в 1761 г. город вновь вернулся под прямое имперское управление). Его идеалом были шляхетские порядки, существовавшие во времена Речи Посполитой. Все дальнейшие действия Разумовского были направлены на превращение казацкой старшины в шляхту. Он получил право самостоятельно назначать полковников и раздавать земли, возобновил традицию созыва старшинских рад (съездов), которые постепенно приобретали роль сословно-представительного органа. Началось восстановление Батурина, который вновь стал резиденцией гетмана. Несмотря на то что гетман Разумовский и его брат имели большое влияние при дворе, такие действия вызвали обеспокоенность в России. В 1754 г. появились указы, ограничивающие власть гетмана. К Разумовскому был приставлен советник-надзиратель, ему запрещалось самостоятельно назначать полковников. Отныне гетман мог лишь предлагать кандидатуру. Гетман был обязан постоянно отчитываться о доходах и расходах Войсковой казны, а также снять границы между Украиной и Россией, отменить пошлину на ввоз российских товаров, государственные таможни, которые приносили гетманскому правительству большую ежегодную прибыль. В ответ на возобновить самостоятельные внешнеполитические отношения Гетманщины К. Разумовский получил категорический отказ.
Объяснение:
ответ:1
Объяснение:
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.
У 1667 за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі 1699 року, продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону для Московського царства від її військових супротивників. 1709 року, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну і економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана було скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.
Значение Української козацької держави
Народження з Запорізької Січі Гетьманської держави було логічним продовженням формування нації і державності. Виняткову роль в цьому відіграв гетьман Богдан Хмельницький. При ньому держава набула всіх ознак республіканського демократичного устрою.
В цей час в Україні сформувалась нова верства населення — шляхта. В межах Гетьманщини саме шляхта і забезпечувала тяглість в існуванні українського політичного етносу з XTV по XIX ст. Шляхта, а не якийсь інший стан, пережила і сприйняла все краще від попередніх поколінь. Шляхта стала соціальним ідеалом нової української еліти Гетьманщини, яка досягла зрештою російського дворянського звання. Ця концепція грунтовно досліджена в монографії Н.Яковенко "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна)".— Київ, 1994.