ответ:Чи помічали ви, яке велике враження справляють ті твори літератури, які читаються в спокійній обстановці. Наприклад: на відпочинку чи під час якоїсь не дуже тяжкої і невідволікаючої уваги хвороби. Література дає колосальний найбiльший і глибокий досвід життя. Вона робить людину інтелигентною, розвиває почуття краси, але дає й розуміння життя, всіх його складностей, служить провідником в інші епохи й до інших народів, розкриває перед нами серця людей. Одним словом, робить вас мудрими. Але все це дається тільки тоді, коли ви читаєте, вникаючи в усі дрібниці. Адже найголовніше часто ховається в самих дрібницях. А таке читання можливе тільки тоді, коли ви читаєте iз задоволенням, не тому, що той чи інший твір треба прочитати, а тому, що він вам подобається. Ви відчули, що автору є що сказати, є чим з вами поділитися. І він вміє це робити. Якщо перший раз прочитали твір неуважно, прочитайте ще раз, третій раз. У людині повинні бути улюблені твори, до яких вона звертається неодноразово, які знає в детялях, про які може пригадати в нужних обставинах, оточуючих і цим, то підняти настрій, то розрядити становище, то посмішити, то висловити своє ставлення до того, що відбувається з нею чи з абиким іншим. Вмійте читати не тільки для шкільних відповідей і не тільки тому, що ту чи іншу річ читають зараз усі тiльки тому, що вона модна. Вмійте читати з інтересом і непоспішаючи. Чому телевізор частково витісняє зараз книжки? Та тому, що телевізор змушує вас не поспішаючи передивитися якусь передачу, сісти зручно, щоб вам ніщо не заважало, він вас відволікає від турбот. Він диктує, як дивитись і що дивитись. Але намайтесь вибрати книгу за своїм смаком. Сядьте з книгою зручніше і ви зрозумієте, що є багато книжок, без яких не можна жити, які важливіші й цікавіші від багатьох передач. Я не кажу перестаньте дивитись телевізор, але я кажу дивіться з розбором. Читайте як умога більше і читайте з великим розбором. Визначайте самі свій вибір, користуючись тим, яку роль набула обрана вами книга з історії людської культури, щоб стати класичною. Це означає, що в ній є щось історичне, а може це істотне для культури людства виявитися істотним і для вас. Класичний твір той, який витримав випробування часу. З ним ви не втратити свій час, але класика не може відповісти на ці запитання сьогодення, тому потрібно читати й сучасну літературу. Не будьте метушливими! Метушливість заставляє людину безглуздно витрачати найбільший і найкоштовніший капітал, який вона має – свій час.
Гай Юлий Цезарь (100-44 до н. э.) – видный политический деятель Древнего Рима. В 49 году до н. э. стал диктатором, сосредоточив в своих руках всю полноту власти. Но в данном случае разговор идёт не о человеке, прибравшим к рукам всю власть, а об административной должности в Римской республики. Диктатора назначали по решению сената максимум на 1 год. А причиной могли стать внутренние волнения, политическая нестабильность или военное вторжение извне. В такой ситуации возникала потребность в сильной руке. Когда же ситуация нормализовывалась, диктатор терял свои полномочия
Цезарю каждый год продлевали диктаторские полномочия в связи с Гражданской войной. Но в 46 году до н. э. никаких обоснований для назначения на данную должность уже не было. Однако сторонники Цезаря вновь провозгласили его диктатором, да ещё с полномочиями на 10 лет. С учётом того, что Гаю уже было далеко за 50, его диктаторство можно было рассматривать как пожизненное.
В 45 году Гай дополнил своё имя словом "император" (победоносный полководец). И в том же году император Цезарь вновь получил назначение на должность диктатора, но уже пожизненно. Теперь получалось, что Римская республика продолжала существовать лишь формально. Фактически же вся власть сосредоточилась в руках одного человека, который опирался на армию и преданных единомышленников.
Узурпация власти не нашла поддержки среди определённых слоёв римского населения. В частности, против выступили нобили (римская аристократия) и некоторые цезарианцы. Эти люди ратовали за традиционные политические институты, полагая, что диктатура не сможет решить нравственные и политические проблемы, назревшие в обществе. А Цицерон провёл параллель между правлением Юлия Цезаря и царской властью.
Однако новоиспечённый диктатор (уже в прямом смысле этого слова) пренебрёг недовольными и затеял компанию по собственной сакрализации. Всем было объявлено, что прародителями рода Юлиев являлись боги. А родоначальницей по прямой линии считалась Венера. В её честь возвели храм и организовали пышный культ. В храме Юпитера на Капитолии установили колесницу диктатора и его статую. И самый главный храм Рима оказался посвящённым не только Юпитеру, но также и Цезарю, которого стали величать полубогом.
Таким образом, очень быстро возник культ личности. Причём всё делалось для обожествления Гая. Он даже перестал вставать со своего трона во время беседы с сенаторами, чем оттолкнул от себя многих преданных соратников. Всё это и послужило причиной заговора сторонников демократии. Как результат, убийство Юлия Цезаря стало реальностью.
ответ:Чи помічали ви, яке велике враження справляють ті твори літератури, які читаються в спокійній обстановці. Наприклад: на відпочинку чи під час якоїсь не дуже тяжкої і невідволікаючої уваги хвороби. Література дає колосальний найбiльший і глибокий досвід життя. Вона робить людину інтелигентною, розвиває почуття краси, але дає й розуміння життя, всіх його складностей, служить провідником в інші епохи й до інших народів, розкриває перед нами серця людей. Одним словом, робить вас мудрими. Але все це дається тільки тоді, коли ви читаєте, вникаючи в усі дрібниці. Адже найголовніше часто ховається в самих дрібницях. А таке читання можливе тільки тоді, коли ви читаєте iз задоволенням, не тому, що той чи інший твір треба прочитати, а тому, що він вам подобається. Ви відчули, що автору є що сказати, є чим з вами поділитися. І він вміє це робити. Якщо перший раз прочитали твір неуважно, прочитайте ще раз, третій раз. У людині повинні бути улюблені твори, до яких вона звертається неодноразово, які знає в детялях, про які може пригадати в нужних обставинах, оточуючих і цим, то підняти настрій, то розрядити становище, то посмішити, то висловити своє ставлення до того, що відбувається з нею чи з абиким іншим. Вмійте читати не тільки для шкільних відповідей і не тільки тому, що ту чи іншу річ читають зараз усі тiльки тому, що вона модна. Вмійте читати з інтересом і непоспішаючи. Чому телевізор частково витісняє зараз книжки? Та тому, що телевізор змушує вас не поспішаючи передивитися якусь передачу, сісти зручно, щоб вам ніщо не заважало, він вас відволікає від турбот. Він диктує, як дивитись і що дивитись. Але намайтесь вибрати книгу за своїм смаком. Сядьте з книгою зручніше і ви зрозумієте, що є багато книжок, без яких не можна жити, які важливіші й цікавіші від багатьох передач. Я не кажу перестаньте дивитись телевізор, але я кажу дивіться з розбором. Читайте як умога більше і читайте з великим розбором. Визначайте самі свій вибір, користуючись тим, яку роль набула обрана вами книга з історії людської культури, щоб стати класичною. Це означає, що в ній є щось історичне, а може це істотне для культури людства виявитися істотним і для вас. Класичний твір той, який витримав випробування часу. З ним ви не втратити свій час, але класика не може відповісти на ці запитання сьогодення, тому потрібно читати й сучасну літературу. Не будьте метушливими! Метушливість заставляє людину безглуздно витрачати найбільший і найкоштовніший капітал, який вона має – свій час.
Объяснение:
Гай Юлий Цезарь (100-44 до н. э.) – видный политический деятель Древнего Рима. В 49 году до н. э. стал диктатором, сосредоточив в своих руках всю полноту власти. Но в данном случае разговор идёт не о человеке, прибравшим к рукам всю власть, а об административной должности в Римской республики. Диктатора назначали по решению сената максимум на 1 год. А причиной могли стать внутренние волнения, политическая нестабильность или военное вторжение извне. В такой ситуации возникала потребность в сильной руке. Когда же ситуация нормализовывалась, диктатор терял свои полномочия
Цезарю каждый год продлевали диктаторские полномочия в связи с Гражданской войной. Но в 46 году до н. э. никаких обоснований для назначения на данную должность уже не было. Однако сторонники Цезаря вновь провозгласили его диктатором, да ещё с полномочиями на 10 лет. С учётом того, что Гаю уже было далеко за 50, его диктаторство можно было рассматривать как пожизненное.
В 45 году Гай дополнил своё имя словом "император" (победоносный полководец). И в том же году император Цезарь вновь получил назначение на должность диктатора, но уже пожизненно. Теперь получалось, что Римская республика продолжала существовать лишь формально. Фактически же вся власть сосредоточилась в руках одного человека, который опирался на армию и преданных единомышленников.
Узурпация власти не нашла поддержки среди определённых слоёв римского населения. В частности, против выступили нобили (римская аристократия) и некоторые цезарианцы. Эти люди ратовали за традиционные политические институты, полагая, что диктатура не сможет решить нравственные и политические проблемы, назревшие в обществе. А Цицерон провёл параллель между правлением Юлия Цезаря и царской властью.
Однако новоиспечённый диктатор (уже в прямом смысле этого слова) пренебрёг недовольными и затеял компанию по собственной сакрализации. Всем было объявлено, что прародителями рода Юлиев являлись боги. А родоначальницей по прямой линии считалась Венера. В её честь возвели храм и организовали пышный культ. В храме Юпитера на Капитолии установили колесницу диктатора и его статую. И самый главный храм Рима оказался посвящённым не только Юпитеру, но также и Цезарю, которого стали величать полубогом.
Таким образом, очень быстро возник культ личности. Причём всё делалось для обожествления Гая. Он даже перестал вставать со своего трона во время беседы с сенаторами, чем оттолкнул от себя многих преданных соратников. Всё это и послужило причиной заговора сторонников демократии. Как результат, убийство Юлия Цезаря стало реальностью.
Подробнее - на -
Объяснение: