Можно краткие ответы Особенности развития стран Африки в конце ХХ - начале XXI вв.
1)Экономическое и социальное развитие 2)Особенности политического устройства 3)Интеграционные процессы 4)Проблемы и трудности развития 5)Место региона в мировом пространстве
Годы жизни: 1946-1904
Плеве Вячеслав Константинович — один из консервативно настроенных государственных деятелей периода правления Александра III и Николая II.Он занимал такие важные посты в государстве, как Директор Департамента полиции в 1881-1884 гг., действительный тайный советник в 1899 г.,Государственный секретарь с 1904-1902 гг. и министр внутренних дел с 1902-1904 гг. Перечисление данных постов свидетельствует о том, что именно он в первую очередь отвечал за порядок в стране, за соблюдение в ней законности.
Умный, образованный человек, окончивший МГУ, юрист по образованию, Плеве В.К.прекрасно знал правовую систему страны. Будучи консерватором по своим взглядам и убеждениям, Плеве В.К. выступал за сохранение самодержавия, усиление контроля за проявлением всякого рода инакомыслия.
Объяснение:
У1607 р. на Атлантичному узбережжі Північної Америки англійці створили першу колонію - Віргінію. У другій половині XVIII ст. на Атлантичному узбережжі Північної Америки існувало 13 англійських колоній, у яких розвивалося плантаційне господарство на рабовласницькій основі, вирощувалися зернові, тютюн, цукрова тростина, в містах створювалися мануфактури тощо. Влада в колоніях належала англійським губернаторам, а король видавав закони, не зважаючи на думку колоністів. Англія користувалася монопольним правом торгівлі з колоніями і вивозила велику кількість цінної сировини - тютюн, рибу, ліс, залізо та ін.
Водночас англійський уряд обмежував права колоній у торгівлі, промисловості, користуванні землею (заборонялося відкриття мануфактур, виробництво і вивезення окремих виробів, торгівля без посередництва англійських купців, постійно зростали митні збори за ввезення товарів з Англії). Це стримувало розвиток господарства колоній і не давало можливості розвиватися буржуазії. Ширився рух непокори колонізаторам (бойкот англійських товарів, окремі збройні сутички з англійськими військами тощо).
Британський уряд мало опікувався потребами колоністів в Америці. Британська корона вбачала в заокеанських колоніях передусім джерело поповнення скарбниці за рахунок високих податків та усіляких поборів. Політика англійського уряду, свавілля губернаторів і королівських чиновників, насильне розміщення в американських колоніях військ- усе це викликало невдоволення колоністів. Король Георг III заборонив колоністам захоплювати землі на захід від Аппалацьких гір, а англійський парламент запровадив новий податок на торговельні угоди: всі документи, газети, оголошення тощо.
1770 р. обурення колоністів виявилося у "бостонському чаюванні'' (жителі Бостона викинули в море партію чаю, оподатковану парламентом). Спроби англійського уряду силою придушити громадське невдоволення в колоніях призвели до того, що 1775 р. розпочалося повстання.
Объяснение: