Единственным сбросить эти цепи является разум: в обществе всегда будут существовать люди, думающие самостоятельно (просвещенные), которые бы другим добиться такой же автономии разума, вдохновили бы их выйти из состояния интеллектуального несовершеннолетия. Именно в разуме, в роли просвещенных людей, Кант видит единственный преодолеть оковы государственной и религиозной догмы, отвергая идею о том, что таковым может являться и революция:
Посредством революции можно , добиться устранения личного деспотизма и угнетения со стороны корыстолюбцев или властолюбцев, но никогда нельзя посредством революции осуществить истинную реформу образа мыслей; новые предрассудки, так же как и старые, будут служить для бездумной толпы.
1 аргумент
Слова И.Канта стали лозунгом так как открыли людям понятие мужества ,ответственности.
Эссе И. Канта стало новым идеологическим культурным движением.
2 аргумент
Люди увидели в И. Канте просветлителя ума , приняли его мысли и учения и взяли его слова как лозунг.
Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.
Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.
Цікаво, що термін “Українська революція” був уведений в обіг самими учасниками подій. Це визначення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка та інших діячів доби. Радянська історіографія старанно викорінювала цю дефініцію та поширювала свої поняття – “Велика Жовтнева соціалістична революція” та “Громадянська війна”. Усе, що не вписувалося в рамки “генеральної лінії партії”, подавалося як “контрреволюційне” та “буржуазне”. Проте, тим часом українські історики в діаспорі досліджували Українську революцію 1917–1921 років. Їх роботу продовжили вітчизняні науковці в незалежній Україні.
Единственным сбросить эти цепи является разум: в обществе всегда будут существовать люди, думающие самостоятельно (просвещенные), которые бы другим добиться такой же автономии разума, вдохновили бы их выйти из состояния интеллектуального несовершеннолетия. Именно в разуме, в роли просвещенных людей, Кант видит единственный преодолеть оковы государственной и религиозной догмы, отвергая идею о том, что таковым может являться и революция:
Посредством революции можно , добиться устранения личного деспотизма и угнетения со стороны корыстолюбцев или властолюбцев, но никогда нельзя посредством революции осуществить истинную реформу образа мыслей; новые предрассудки, так же как и старые, будут служить для бездумной толпы.
1 аргумент
Слова И.Канта стали лозунгом так как открыли людям понятие мужества ,ответственности.
Эссе И. Канта стало новым идеологическим культурным движением.
2 аргумент
Люди увидели в И. Канте просветлителя ума , приняли его мысли и учения и взяли его слова как лозунг.
надеюсь
Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.
Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.
Цікаво, що термін “Українська революція” був уведений в обіг самими учасниками подій. Це визначення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка та інших діячів доби. Радянська історіографія старанно викорінювала цю дефініцію та поширювала свої поняття – “Велика Жовтнева соціалістична революція” та “Громадянська війна”. Усе, що не вписувалося в рамки “генеральної лінії партії”, подавалося як “контрреволюційне” та “буржуазне”. Проте, тим часом українські історики в діаспорі досліджували Українську революцію 1917–1921 років. Їх роботу продовжили вітчизняні науковці в незалежній Україні.