1) Проведення Олімпійських ігор надало грекам більше можливостей заробити гроші для кращого життя та кращої роботи, наприклад, прибирати чи допомагати учасникам. Це також давало можливість стати вільними для тих, хто брав участь в іграх (завдяки популярності чи заробленим коштам через панкратіон).
2) У давньогрецькому світі релігія була особистісною, безпосередньою та присутньою у всіх сферах життя. За до формальних ритуалів, що включали жертви тварин, міфи пояснювати походження людства та дарували богам людське обличчя. Грецька релігія вплинула на їх повсякденне життя, оскільки вони робили так багато речей для своїх богів щодня, як жертви та ігри. Єдиними вимогами до греків було вірити, що боги існують, і виконувати ритуали та жертвоприношення, завдяки яким боги отримали належне. Заперечувати існування божества було ризиком для виникнення репресій від божества чи від інших смертних. Дослідження історії релігії включає вивчення історії тих, хто її підтримував, разом із їх духовним, етичним, політичним та інтелектуальним досвідом. Грецька релігія, як її зараз розуміють, ймовірно, була наслідком змішання релігійних вірувань і практик між прихідними грекомовними народами, які прибули з півночі в ІІ тисячолітті до н.е., та корінними жителями.
Придерживаюсь мнения, что обе власти важны, так как поддерживают и дополняют друг друга. Хотя, если сравнивать с сегодняшними реалиями, то светская всё же важнее.
Я приведу аргументы, а ты попробуй сформировать мнение самостоятельно.
В пользу Никона:
- единая вера объединяет людей. Собственно, и крещение Руси в 988 году было организовано дабы усилить в умах славян ощущение единства.
- в то время церковь играла большую роль среди людей. Достаточно вспомнить теорию о "третьем Риме" и то, что царь считался ставленником божьим. Люди шли именно за верой, поэтому власть Рюриковичей была сильнее, чем власть первых Романовых. Их народ выбрал сам, и, следовательно, они такие же люди, как и другие. Сила Бога же не обсуждалась.
- церковь в то время - очень даже богатая организация. До секуляризации 1762 года ей принадлежало, если не ошибаюсь, около трети русских земель. К тому же был налог на 1/10 дохода и оплата ритуальных, скажем так, услуг. У церкви даже свои крестьяне были. Поэтому, вкупе с " Бога", патриарх вполне мог управлять государством
- в то время образование было церковным. Незаметный, но очень действенный рычажок влияния на мнение общественности.
В пользу царя:
- часто церковные законы и уставы мешают развитию государства. Развитию образования, науки и даже культуры (тогда ж кроме икон ничего и не писали).
- именно светская власть издает законы, следит за их исполнением итд. Внешней политикой занимается тоже она.
- изначально главой государства был царь и, соответственно, светская власть. Даже церковь была учреждена государством. Кардинальных изменений не хотелось бы.
- до учреждения патриаршества русская церковь находилась под сильным влиянием Византии.
1) Проведення Олімпійських ігор надало грекам більше можливостей заробити гроші для кращого життя та кращої роботи, наприклад, прибирати чи допомагати учасникам. Це також давало можливість стати вільними для тих, хто брав участь в іграх (завдяки популярності чи заробленим коштам через панкратіон).
2) У давньогрецькому світі релігія була особистісною, безпосередньою та присутньою у всіх сферах життя. За до формальних ритуалів, що включали жертви тварин, міфи пояснювати походження людства та дарували богам людське обличчя. Грецька релігія вплинула на їх повсякденне життя, оскільки вони робили так багато речей для своїх богів щодня, як жертви та ігри. Єдиними вимогами до греків було вірити, що боги існують, і виконувати ритуали та жертвоприношення, завдяки яким боги отримали належне. Заперечувати існування божества було ризиком для виникнення репресій від божества чи від інших смертних. Дослідження історії релігії включає вивчення історії тих, хто її підтримував, разом із їх духовним, етичним, політичним та інтелектуальним досвідом. Грецька релігія, як її зараз розуміють, ймовірно, була наслідком змішання релігійних вірувань і практик між прихідними грекомовними народами, які прибули з півночі в ІІ тисячолітті до н.е., та корінними жителями.
Придерживаюсь мнения, что обе власти важны, так как поддерживают и дополняют друг друга. Хотя, если сравнивать с сегодняшними реалиями, то светская всё же важнее.
Я приведу аргументы, а ты попробуй сформировать мнение самостоятельно.
В пользу Никона:
- единая вера объединяет людей. Собственно, и крещение Руси в 988 году было организовано дабы усилить в умах славян ощущение единства.
- в то время церковь играла большую роль среди людей. Достаточно вспомнить теорию о "третьем Риме" и то, что царь считался ставленником божьим. Люди шли именно за верой, поэтому власть Рюриковичей была сильнее, чем власть первых Романовых. Их народ выбрал сам, и, следовательно, они такие же люди, как и другие. Сила Бога же не обсуждалась.
- церковь в то время - очень даже богатая организация. До секуляризации 1762 года ей принадлежало, если не ошибаюсь, около трети русских земель. К тому же был налог на 1/10 дохода и оплата ритуальных, скажем так, услуг. У церкви даже свои крестьяне были. Поэтому, вкупе с " Бога", патриарх вполне мог управлять государством
- в то время образование было церковным. Незаметный, но очень действенный рычажок влияния на мнение общественности.
В пользу царя:
- часто церковные законы и уставы мешают развитию государства. Развитию образования, науки и даже культуры (тогда ж кроме икон ничего и не писали).
- именно светская власть издает законы, следит за их исполнением итд. Внешней политикой занимается тоже она.
- изначально главой государства был царь и, соответственно, светская власть. Даже церковь была учреждена государством. Кардинальных изменений не хотелось бы.
- до учреждения патриаршества русская церковь находилась под сильным влиянием Византии.