на каких метриках находится гасударство ? омыиывается ли морями ? есть ли крупные реки ? какой рельефа ? есть ли полезные ископаемые? достаточно ли у них рисурсов для блогаполучного развития
Військо поділялось на 38 куренів. В курені було від 30 до 100 козаків. Найвищим органом влади була спільна рада, яка скликалась 1 січня. Кожен козак мав право на свій голос. Рада могла зібратись навіть на вимогу рядового козака. Запорожці між собою називались товаришами. це означає, що на Січі всі чоловіки ставали рівними. Кошовий отаман мав необмежену владу, проте не міг приймати важливих рішень без згоди всього товариства.
Другими за значенням у Війську Запорізькому були військовий суддя, писар, бунчужний, скарбник, хорунжий, осавул.
Третє місце посідали курінні отамани, які стежили за ресурсами табору.
Військо Запорозьке не поділялося на піхоту, кінноту та флот. Козак, який мав коня, був вершником, а втративши його, ставав пішим. Кожен міг сидіти за гарматою (до речі, козаки ніколи не виготовляли своїх гармат - вони відбивали їх у ворогів).
Якщо козаки вирушали у морський похід, то всі ставали матросами.
Выдающийся русский историк В. О. Ключевский дал очень своеобразное определение того, что происходило после Петра: «Россия отдыхала от Петра». Это определение очень точное. Ведь в действительности не только реформы «переделывали» Россию, но и Россия — реформы. Далеко не все западные заимствования и петровские начинания в силу уровня социально-экономического и культурного развития страны могли быть восприняты. На русской, во многом ещё традиционной «почве» не всё «приживалось». Многое, несмотря на все усилия реформатора, отторгалось. Но ещё больше заимствуемое изменялось, при к российским условиям — феодально-крепостническим отношениям и самодержавной власти. Обратим внимание на такой парадокс, как крепостная мануфактура, явление, совершенно чуждое для Европы.
Військо поділялось на 38 куренів. В курені було від 30 до 100 козаків. Найвищим органом влади була спільна рада, яка скликалась 1 січня. Кожен козак мав право на свій голос. Рада могла зібратись навіть на вимогу рядового козака. Запорожці між собою називались товаришами. це означає, що на Січі всі чоловіки ставали рівними. Кошовий отаман мав необмежену владу, проте не міг приймати важливих рішень без згоди всього товариства.
Другими за значенням у Війську Запорізькому були військовий суддя, писар, бунчужний, скарбник, хорунжий, осавул.
Третє місце посідали курінні отамани, які стежили за ресурсами табору.
Військо Запорозьке не поділялося на піхоту, кінноту та флот. Козак, який мав коня, був вершником, а втративши його, ставав пішим. Кожен міг сидіти за гарматою (до речі, козаки ніколи не виготовляли своїх гармат - вони відбивали їх у ворогів).
Якщо козаки вирушали у морський похід, то всі ставали матросами.
Выдающийся русский историк В. О. Ключевский дал очень своеобразное определение того, что происходило после Петра: «Россия отдыхала от Петра». Это определение очень точное. Ведь в действительности не только реформы «переделывали» Россию, но и Россия — реформы. Далеко не все западные заимствования и петровские начинания в силу уровня социально-экономического и культурного развития страны могли быть восприняты. На русской, во многом ещё традиционной «почве» не всё «приживалось». Многое, несмотря на все усилия реформатора, отторгалось. Но ещё больше заимствуемое изменялось, при к российским условиям — феодально-крепостническим отношениям и самодержавной власти. Обратим внимание на такой парадокс, как крепостная мануфактура, явление, совершенно чуждое для Европы.