Решили монголы ввести на земле русской такие же порядки, как и в других покоренных ими землях. Прибыли на Русь монголы с намерением пересчитать все население, потому и в народе прозвали их «численниками». Население они переписывали по домам и устанавливали поборы. Самая большая подать — выход, которая взималась мехами и была очень велика. Но, помимо выхода, на людей налагали подводные и военные повинности, по которым население должно было давать лошадей, а само служить в войске монгольском. Собирать дань, доставлять ее в Орду и набирать войско из русских людей должны были баскаки. Собирали для этого специальные отряды, в которых много было и русских, но все командиры (десятники, сотники, темники) были монголы. С этих отрядов баскаки следили за сбором дани и держали в повиновении население. От дани и других повинностей монгольские ханы освободили только церковников и монастыри, рассчитывая на поддержку духовенства, в чем и не ошиблись: часть церковников, как и часть князей, «верой и правдой» служила поработителям русской земли, призывая народ к смирению.
Головна руська рада - політична організація, заснована галицькими русинами, створена 2 травня 1848р., утворилась під час революції в Австрійській імперії, ставила за мету оборону прав українського народу. Головою був обраний єпископ Григорій Яхимович, пізніше Михайло Куземський. Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансових і т.д. Своєю діяльністю розвивала культурне життя українського населення: створили товариство "Галицько-Руська матиця", відкрили Народний дім у Львові у 1850 р ., а також друкували власну газету "Зоря Галицька". Ймовірно, діяльність організації розвивала українське населення в культурному плані і пробуджувала самосвідомість, потребу у власній державі.
Проті вже у 1851 р. діяльність організації була припинена.
Объяснение:
Головна руська рада - політична організація, заснована галицькими русинами, створена 2 травня 1848р., утворилась під час революції в Австрійській імперії, ставила за мету оборону прав українського народу. Головою був обраний єпископ Григорій Яхимович, пізніше Михайло Куземський. Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансових і т.д. Своєю діяльністю розвивала культурне життя українського населення: створили товариство "Галицько-Руська матиця", відкрили Народний дім у Львові у 1850 р ., а також друкували власну газету "Зоря Галицька". Ймовірно, діяльність організації розвивала українське населення в культурному плані і пробуджувала самосвідомість, потребу у власній державі.
Проті вже у 1851 р. діяльність організації була припинена.