впливова подія в історії республіканського Китаю: масовий виступ у Пекіні та інших містах проти підписання Версальського договору, який закріпляв основи світової геополітики після Першої Світової війни. Згідно договору, Німеччина звільняла Цзяочжоу (пров. Шаньдун), свою єдину колонію у Китаї, але ця територія мала відійти не до Республіки Китай, а до Японської імперії. Гаслами руху стало збереження Шаньдуну за Китаєм, звільнення з посад прояпонських чиновників, заклик до бойкоту японських товарів. Рух четвертого травня став прецедентом громадської солідарності у новій державі та утворив частину ширшого явища, відомого як Рух за нову культуру.
Виступ тривав понад два місяці. Поліція неодноразово розганяла демонстрантів, лави яких поповнили учні, ремісники, робітники, дрібні й середні підприємці. Організаторів та активістів було заарештовано, але це лише згуртувало учасників акції протесту. Врешті-решт, китайська делегація в Парижі відмовилась підписати Версальський договір, заарештованих студентів було відпущено на волю, а скомпрометованих чиновників звільнено.
«Рух 4 травня» також пожвавив партійне життя Китаю. На початку 1924 року відбулося об'єднання комуністів і гоміньданівців у єдиний фронт боротьби за об'єднання країни і звільнення її від японського впливу.
У липні 1925 року в місті Гуанчжоу постав Національний уряд Китаю, а головнокомандувачем Національно революційною армією (НРА) було призначено Чан Кайши.
В современной истории 1640 г. условно определяет рубеж между средневековьем и новым временем.
Характерные черты новой истории:
— развитие колониальной экспансии;
— создание колониальной системы капитализма;
— борьба колониальных держав за передел колоний и сфер влияния.
Особенности эпохи Нового времени:
- Развитие науки, естественных наук, первая научная революция, начало технических наук, начало экспериментов.
- Появление учебных заведений с сочетанием теории и лабораторной практики — высшая политехническая школа, высшая медицинская школа.
- Главную роль стала играть отдельная личность. Всё внимание было направлено на духовность человека, собственного «я», что привело к самосознанию.
- Воспевали свободу творчества. Каждый человек получал право на свободу, жизнь, богатство и т. д.
- Стало формироваться сознание людей, которое направлялось на развитие технического прогресса, на изменение повседневного уклада жизни и на становление экономического порядка.
- Борьба церкви и государства стала более напряжённой, но завершилась тем, что власть не смогла подчинить религию.
В этот период быстро развиваются новые для того времени науки: термодинамика, химическая атомистика, электрофизика, термохимия, фотохимия, коллоидная химия, электрохимия, палеонтология. Создаются измерительные приборы для определения температуры, давления и т.д., в химии разрабатываются методы количественного и качественного анализа реакций, синтез органических веществ, разрабатывается теория электролитической диссоциации. Возникает и быстро развивается микробиология, эмбриология и многие другие науки и методы. Естествознание стало превращаться в науку, объединявшую учение о происхождении и развитии явлений, об их связях.
впливова подія в історії республіканського Китаю: масовий виступ у Пекіні та інших містах проти підписання Версальського договору, який закріпляв основи світової геополітики після Першої Світової війни. Згідно договору, Німеччина звільняла Цзяочжоу (пров. Шаньдун), свою єдину колонію у Китаї, але ця територія мала відійти не до Республіки Китай, а до Японської імперії. Гаслами руху стало збереження Шаньдуну за Китаєм, звільнення з посад прояпонських чиновників, заклик до бойкоту японських товарів. Рух четвертого травня став прецедентом громадської солідарності у новій державі та утворив частину ширшого явища, відомого як Рух за нову культуру.
Виступ тривав понад два місяці. Поліція неодноразово розганяла демонстрантів, лави яких поповнили учні, ремісники, робітники, дрібні й середні підприємці. Організаторів та активістів було заарештовано, але це лише згуртувало учасників акції протесту. Врешті-решт, китайська делегація в Парижі відмовилась підписати Версальський договір, заарештованих студентів було відпущено на волю, а скомпрометованих чиновників звільнено.
«Рух 4 травня» також пожвавив партійне життя Китаю. На початку 1924 року відбулося об'єднання комуністів і гоміньданівців у єдиний фронт боротьби за об'єднання країни і звільнення її від японського впливу.
У липні 1925 року в місті Гуанчжоу постав Національний уряд Китаю, а головнокомандувачем Національно революційною армією (НРА) було призначено Чан Кайши.
В современной истории 1640 г. условно определяет рубеж между средневековьем и новым временем.
Характерные черты новой истории:
— развитие колониальной экспансии;
— создание колониальной системы капитализма;
— борьба колониальных держав за передел колоний и сфер влияния.
Особенности эпохи Нового времени:
- Развитие науки, естественных наук, первая научная революция, начало технических наук, начало экспериментов.
- Появление учебных заведений с сочетанием теории и лабораторной практики — высшая политехническая школа, высшая медицинская школа.
- Главную роль стала играть отдельная личность. Всё внимание было направлено на духовность человека, собственного «я», что привело к самосознанию.
- Воспевали свободу творчества. Каждый человек получал право на свободу, жизнь, богатство и т. д.
- Стало формироваться сознание людей, которое направлялось на развитие технического прогресса, на изменение повседневного уклада жизни и на становление экономического порядка.
- Борьба церкви и государства стала более напряжённой, но завершилась тем, что власть не смогла подчинить религию.
В этот период быстро развиваются новые для того времени науки: термодинамика, химическая атомистика, электрофизика, термохимия, фотохимия, коллоидная химия, электрохимия, палеонтология. Создаются измерительные приборы для определения температуры, давления и т.д., в химии разрабатываются методы количественного и качественного анализа реакций, синтез органических веществ, разрабатывается теория электролитической диссоциации. Возникает и быстро развивается микробиология, эмбриология и многие другие науки и методы. Естествознание стало превращаться в науку, объединявшую учение о происхождении и развитии явлений, об их связях.
Объяснение: