В 1259 г. умер великий хан Мункэ. Его смерть временно прервала завоевательный поход Хубилая в Южно-Сунскую империю. Хубилай пренебрег правилом «Ясы» Чингис-хана, по которому великий хан должен был избираться непременно на хуралах с обязательным участием всех членов царствующего дома. Хубилай собрал в 1260 г. в Кайпине своих приближенных, которые и провозгласили его великим ханом. Одновременно другая часть монгольской знати собралась в Каракоруме и возвела на трон младшего брата Хубилая — Аригбугу. В Монголии стало два великих хана. Между ними началась вооружённая борьба, закончившаяся через 4 года поражением Аригбуги. Великим ханом Монголии сделался Хубилай-каап. Но к этому времени Монгольская держава стала уже иной. От нее отпали западные улусы. Государство ильханов и Золотая Орда со времени воцарения Хубилая сделались фактически независимыми государствами. Не вмешиваясь в дела великого хана, они не позволяли и ему вмешиваться в их дела. Когда позже ханы трех западных улусов приняли ислам (на рубеже XIII и XIV вв.) , они даже номинально перестали признавать власть великого хана, ставшего для них «неверным» . В XIV в. основная масса монголов, выселившихся в западные улусы, смешалась со староузбеками, кыпчаками, огузами и азербайджанцами и стала говорить на языках тюркской системы; только в Кайтаге, на западном берегу Каспийского моря, монгольский язык сохранился до XVII в. , а в Афганистане — до XIX в. Термин «татары» , который первоначально относился к монголам, стал означать тюркоязычных кочевников Золотой Орды. Вот почему с 60-х годов XIII в. история улусов Хулагуидов, Джучидов и Чагатаидов перестаёт быть историей Монгольской державы.
упродовж 17 першої половини 18 століття чисельність населення Європи постійно зростала середня щільність населення Європи до 30-35 осіб на 1 км квадратний що складало приблизно третину від сучасного дорівнює середня тривалість життя людини складала 35 років що не впливає наявність людей які досягли похилого віку у чоловіків умирали у віці 40-60 років жінок 20 40 років пов'язано це було з відсутністю медичної до нехтування елементарних правил гігієни жахливі санітарні умови основними містах сприяли поширенню хвороб і епідемій у 16 першій половині 17 століття окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми в населенні Європи від епідемії від голоду державні років пожежі міста Європи та встановили 10 20% населення вони були невеликими 30-35 тис мешканців відокремленим від навколишнього світу старовинними мурами з вузькими вуличками проте існування міста велетні велетні міста була осередком до тексту шукав кращу долю. європейська Кухня: людина 18 століття що змінили світ психологічну стравоходу проте заходом життя стало легшим. щонайперше на столі привертали увагу величезна кількість м'яса час обіду на стіну подавали до 10 видів страв із м'яса. протягом принаймні 150 релігійних культів риби ставала головною їжею людини. У селян харчування скромніше але в них з'явились теж багато продуктів.
В XIV в. основная масса монголов, выселившихся в западные улусы, смешалась со староузбеками, кыпчаками, огузами и азербайджанцами и стала говорить на языках тюркской системы; только в Кайтаге, на западном берегу Каспийского моря, монгольский язык сохранился до XVII в. , а в Афганистане — до XIX в. Термин «татары» , который первоначально относился к монголам, стал означать тюркоязычных кочевников Золотой Орды. Вот почему с 60-х годов XIII в. история улусов Хулагуидов, Джучидов и Чагатаидов перестаёт быть историей Монгольской державы.
Объяснение:
упродовж 17 першої половини 18 століття чисельність населення Європи постійно зростала середня щільність населення Європи до 30-35 осіб на 1 км квадратний що складало приблизно третину від сучасного дорівнює середня тривалість життя людини складала 35 років що не впливає наявність людей які досягли похилого віку у чоловіків умирали у віці 40-60 років жінок 20 40 років пов'язано це було з відсутністю медичної до нехтування елементарних правил гігієни жахливі санітарні умови основними містах сприяли поширенню хвороб і епідемій у 16 першій половині 17 століття окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми в населенні Європи від епідемії від голоду державні років пожежі міста Європи та встановили 10 20% населення вони були невеликими 30-35 тис мешканців відокремленим від навколишнього світу старовинними мурами з вузькими вуличками проте існування міста велетні велетні міста була осередком до тексту шукав кращу долю. європейська Кухня: людина 18 століття що змінили світ психологічну стравоходу проте заходом життя стало легшим. щонайперше на столі привертали увагу величезна кількість м'яса час обіду на стіну подавали до 10 видів страв із м'яса. протягом принаймні 150 релігійних культів риби ставала головною їжею людини. У селян харчування скромніше але в них з'явились теж багато продуктів.