Менее чем через полгода после Невской битвы новгородцы прогнали Александра из города, "указали путь чист", по терминологии того времени. Князь-победитель был вынужден отправиться восвояси в свой Переяславль-Залесский.
В чем же он провинился? Историки не дают внятного ответа. Сформулируем гипотезу. То, что мы называем шведским десантом, высадившимся в устье Ижоры, было посольством - представительной делегацией, которую сопровождала внушительная стража. Шведы выполняли некую дипломатическую миссию, причем по соглашению с Новгородом, его властями (вечем). Князь Александр пресек эту затею, поскольку ее успешный исход был ему крайне невыгоден.
дем’ян многогрішний (1668–1672 рр.) став наказним гетьманом на лівобережжі після відступу з цих територій петра дорошенка. многогрішний належав до тієї місцевої старшини, яка не бачила іншого виходу, як підпорядкуватись московському цареві, але рішуче стояла на позиції автономії. він вступив у переговори з представниками москви, і у січні 1669 р. делегація україни висловила бажання приєднати лівобережжя до москви. в березні того ж року в глухові відбулася рада, на якій були затверджені так звані глухівські статті. за ними: в п’яти містах (києві, ніжині, чернігові, острі й переяславі) мали залишатися московські воєводи; податки мали збирати представники гетьмана; реєстрове військо становило 30 тисяч чоловік. ці статті хоч і поступалися березневим статтям богдана хмельницького, але до певної міри відновлювали автономію україни (лівобережної). у 1672 р. д. многогрішний був звинувачений у таємних відносинах із туреччиною і знятий з посади гетьман
В чем же он провинился? Историки не дают внятного ответа. Сформулируем гипотезу. То, что мы называем шведским десантом, высадившимся в устье Ижоры, было посольством - представительной делегацией, которую сопровождала внушительная стража. Шведы выполняли некую дипломатическую миссию, причем по соглашению с Новгородом, его властями (вечем). Князь Александр пресек эту затею, поскольку ее успешный исход был ему крайне невыгоден.