НАДО
5) , не ожидавшие такого хода событий, не смогли оказать сопротивление.
В ходе этого боя ойраты потеряли около 6) 10 тысяч человек и были вынуждены отступить
под натиском подоспевшего правителя Самарканда батыра 7) с подкреплением в 20 тысяч человек.
За героические подвиги в борьбе с ойратами хана Жангира в народе назвали
8) « »
ответ:Население, быт и культура тюрков.
Основное население Тюркского каганата представляли тюркоязычные племена. Подавляющее большинство составляли племена теле. Сюдя по китайским летописным источникам, от названия “теле”, в последствие произошло название “тюрк”. Среди тюркоязычных племён в состав населения Тюркского каганата входили более 30 племён теле, в том числе кыргызы, огузы, уйгуры, дулу, уйсуны и др.
Основным видом хозяйства тюрков было полукочевое и кочевое скотоводство. Зимовки обычно размещались в пойменных лугах таких крупных рек, как - Или, Чу, Талас, Иртыш и Сырдарья. Традиционно выращивалось четыре вида скота.
В историческом памятнике “Письмена Культегина” встречаются сведения и о городских поселениях. Это доказательство того, что с момента вторжения в Жетысу (Семиречье) и Среднюю Азию тюрки узнали о городах и постоянных поселениях, и часть из них стала переходить к оседлой жизни. Кроме того, тюркские племена на землях своих зимовок вдоль берегов крупных рек постепенно стали заниматься земледелием. Свидетельствуют об этом найденные при археологических раскопках в Жетысу, В Южном Казахстане остатки постоянных жилищ. Особенно много месторасположений зимовок – кентов, в которых жили тюрки, обнаружено на территории близ современного города Тараз.
Культура любого народа тесно связана со спецификой его хозяйства. Не случайно, что кочевой образ жизни хозяйство тюрков, связанные со скотоводством, обусловили необходимость создания юрты, при к кочевому образу жизни. Основным средством передвижения у тюрков была лошадь. Поэтому они особое внимание уделяли качественному и практичному изготовлению конского снаряжения, куда входят сбруя, седло, узда, подковы, нагрудник и др.
Археологические раскопки показали, что тюрки в V-VII веках тела умерших сжигали, а золу, оставшуюся после сжигания трупов, захоранивали, позднее, с VIII века, умерших начали хоронить в погребениях. Однако в обоих видах захоронения в места погребения укладывали вещи и предметы, которыми при жизни пользовались умершие.
Научно доказано, что погребение умершего путем сожжения было связано с культом поклонения огню. Тюрки верили, что очищение души человека происходит через огонь. А погребение вещей с умершим было связано с верой о потребности их использования в загробном мире.
Объяснение:
Это самые известные памятки их обычно на зно сдают,картины в конце.
1. Браслет із меандровим орнаментом. Мізинська стоянка
2. Кераміка трипільської культури. Орнаментована кераміка
3. Золота пектораль з кургану Товста могила. IV cт. до н. е
4. Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V — початок IV ст. до н.е
5. Херсонес Таврійський
6. Збруцький ідол
7. Софійський собор у Києві. Перша половина XI ст.
Преображенський собор в Чернігові. 1036
9. Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1073-1078
10.Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в Києві. 1108-1113
11. П’ятницька церква в Чернігові. Кінець XII — початок XIII ст
12. Вишгородська ікона Богородиці
13. Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерськими
14. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві. Перша половина XI ст
15. Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056-1057
16. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника». 1073
17. Успенський собор у Володимирі. 1160. Сучасний вигляд
18. Церква святого Пантелеймона поблизу Галича. Кінець XII ст
19. Холмська ікона Богородиці. XII ст
20. Дорогобузька ікона Богородиці
21. Костел святого Варфоломія в Дрогобичі
22. Верхній замок у Луцьку. Друга половина XIV ст. — XV ст
23. Кам’янець-Подільська фортеця. XIV -XVI ст
24. Хотинська фортеця. XIII-XVI ст
25. Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях. 1476
26. Замок Паланок (Мукачівський замок). XIV-XVII ст
27. Генуезька фортеця у Судаку. 1371-1469
28. Вірменський собор у Львові. 1363
29. Ханський-палацу-Бахчисараї.-1532-1764
30. Ікона святого Юрія Змієборця із с.Станилі поблизу м.Дрогобич
31. Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях
32. Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі. 1502
33. Ікона «Успіння Богородиці». 1547. О. Горошковим
34. Острозький замок. Кругла (Нова) вежа. Кінець XVI ст
35. Мініатюри Пересопницького Євангелія. 1556-1561
36. Євангеліст Лука. Гравюра з львівського «Апостола» 1574
37. Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635-1640
38. Ансамбль Кафедрального костелу у Львові каплиця Боїмів
39. Ансамбль площі Ринок у Львові Чорна Кам’яниця. Кінець XVI ст
40. Ансамбль площі Ринок у Львові будинок Корнякта. 1580 р
41. Ансамбль Успенської церкви у Львові церква Успіння
42. Ансамбль Успенської церкви у Львові вежа Корнякта
43. Ансамбль Успенської церкви у Львові каплиця Трьох Святителів
44. Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного»
45. Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622
46. Ікона «Покров Богородиці» (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького). Перша половина XVIII ст
47. Портрет Богдана Хмельницького В. Гондіуса. Середина XVII ст
48. Іллінська церква в Суботові
49. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові
50. Покровський собор у Харкові
51. Оборонна синагога в Жовкві. 1692-1698
52. Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ». 1706. І. Мигура
53. Ікона «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Й.Кондзелевич
54. Георгіївська церква Видубицького
монастиря в Києві. 1696-1701
55. Преображенська церква у Великих Сорочинцях
56. Ратуша в Бучачі. 1751
57. Палац Кирила Розумовського в Батурині. 1799-1803.
58. Собор святого Юра у Львові. 1746-1762
59. Андріївська церква у Києві. 1747-1757
60. Покровська церква в Києві. 1766
61. Троїцький собор у Новомосковську. 1773-1778. Майстер Я. Погребняк
62. «Дівчина з Поділля». В. Тропінін
63. Скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор І. Пінзель
64.«Автопортрет» Т. Шевченко (1840)
65.Т.Шевченко «Катерина» 1842
66.Т. Шевченко офорти з серії «Живописна Україна»
67.Картина «Садиба Г. Тарновського в Качанівці» В. Штернберг. 1837