надо!Нужно сделать до завтра. Задание 1. Приведите не менее двух фактов и двух аргументов о значимости формирования Тюркского каганата, сделайте вывод
Все войны: Северная война, Война за испанское наследство, Русско-турецкая война, Турецко-венецианская война, Австро-турецкая война, Война четверного альянса, Англо-испанская война, Война за польское наследство, Испано-португальская война, Русско-турецкая война, Война за австрийское наследство, Русско-шведская война, Семилетняя война Испано-португальская война, Колиивщина на Украине, Русско-турецкая война, Испано-португальская война, Война за баварское наследство, Четвёртая англо-голландская война, Австро-турецкая война, Русско-турецкая война. Войны с участием России: Северная война (1700—1721), Русско-турецкая война (1710—1713), Персидский поход 1722—23, Война за польское наследство 1733-1735, Русско-турецкая война 1735—1739, Русско-шведская война 1741—1743, Семилетняя война 1756-1763, Русско-турецкая война 1768—1774, Барская конфедерация 1768-1776, Русско-турецкая война 1787—1792, Русско-шведская война 1788—1790, Русско-польская война 1792, Восстание Костюшко, Русско-персидская война 1796, Итальянский поход Суворова (1799)
Рабство у Стародавньому Римі було використанням праці людей у статусі рухомого майна та мало важливе місце в суспільстві та економіці. Окрім ручної праці, раби виконували багато побутових обов'язків та могли бути висококваліфікованими професіоналами. Рабська праця включала широкий спектр робіт від сільського й домашнього господарства чи роботи на шахтах до ведення бухгалтерії, медицини та забезпечення розваг для вільних громадян. Становище рабів дуже різнилося, залежно від виду роботи та ставлення їхніх хазяїв. Тоді як одні раби отримували лише мінімум необхідного для життя, інші могли володіти власними грошима та майном. Рабами ставали військовополонені, злочинці та боржники, а також люди, чиї батьки були рабами. Римські раби, на відміну від грецьких, могли бути відпущені на волю та мати обмежений захист з боку держави. Так, у пізніші часи, заборонялося безпідставне вбивство рабів, їхнє ув'язнення та продаж для проституції чи гладіаторських боїв.
Апогею рабство в Стародавньому Римі досягло в час із II ст. до н. е. по I ст. н. е. В II—III ст. н. е. воно майже цілком змістилося у сферу послуг і практично зникло в IV ст. н. е., трансформувавшись у кріпацтво.
Рабство у Стародавньому Римі було використанням праці людей у статусі рухомого майна та мало важливе місце в суспільстві та економіці. Окрім ручної праці, раби виконували багато побутових обов'язків та могли бути висококваліфікованими професіоналами. Рабська праця включала широкий спектр робіт від сільського й домашнього господарства чи роботи на шахтах до ведення бухгалтерії, медицини та забезпечення розваг для вільних громадян. Становище рабів дуже різнилося, залежно від виду роботи та ставлення їхніх хазяїв. Тоді як одні раби отримували лише мінімум необхідного для життя, інші могли володіти власними грошима та майном. Рабами ставали військовополонені, злочинці та боржники, а також люди, чиї батьки були рабами. Римські раби, на відміну від грецьких, могли бути відпущені на волю та мати обмежений захист з боку держави. Так, у пізніші часи, заборонялося безпідставне вбивство рабів, їхнє ув'язнення та продаж для проституції чи гладіаторських боїв.
Апогею рабство в Стародавньому Римі досягло в час із II ст. до н. е. по I ст. н. е. В II—III ст. н. е. воно майже цілком змістилося у сферу послуг і практично зникло в IV ст. н. е., трансформувавшись у кріпацтво.
Объяснение: