• Средневековые формы общественного строя пали под влиянием крестовых походов
• Рыцарское сословия также ослабло, потому что было вынуждено отправляться в восточные страны постоянно, от чего выигрывает королевская власть
• Торговля между западными и восточными странами расцветала
• Города обогатились и усилили свое политическое значение, став некоторой опорой королевской власти
• В некоторых странах Европы крепостничество становится пережитком феодализма и исчезает
• Крестовые походы стали фактором объединения разных сословий и народов Европы
• Быт европейцев стал более цивилизованным (личная гигиена и смена одежды стали нормой)
• Католическая церковь расширила сферу своего влияния, получила больше земель в собственность, но авторитет Папы Римского ослаб, потому что он слишком много обещал
• В сельском хозяйстве Европы появились новые культуры
• Теперь шелк, зеркала, обработка металлов были и у европейцев
Отрицательные результаты:
• Угнетение народов и религий – то, что осуществляли крестовые походы
• Крестовые походы справоцировали мусульман на ответные наступления и угнетения
• Восточная римская империя пала из-за завоевания турками
• Огромные человеческие потери
• Развитие мировых цивилизаций остановилось, были уничтожены достояния истории и культуры
• Крестовые походы стоили очень дорого и разорили Европу
Объяснение:
Крестовые походы провалились, потому что монархи в Европе не верили больше в возможность победить иноверцев, вернуть Гроб Господний. Вера пропала из-за войны с мусульманами, которая началась снова. Параллельно с этим на Востоке велась междоусобная война за владение Святой землей, то есть желающих владеть ей было более, чем возможное количество.
В мае 1291 года мусульмане захватили Акру, из-за чего христиане отправились на Кипр. С этого началось давление уже на христианский мир со стороны мусульман. В 1303 году мамлюки захватили остров Руад и это был фактический проигрыш христиан, потому что остров Руад был форпостом европейцев. Из-за этого крестоносцы в целом ушли со Святой Земли, были идеи и обещания о новых крестовых походах, но их никто не воплощал в жизнь.
Зовнішньополітичні зв'язки Запорозької Січі з країнами Західної Європи у XVI—XVII століттях мали в основному військовий характер. Незважаючи на те, що козаки були підданими короля Речі Посполитої, вони дуже часто проводили цілком самостійну політику.
У кінці XVI століття запорожці провели декілька вдалих походів до Молдови та Валахії, країн, які знаходилися під протекторатом турецького султану. Австрійським Габсбурам, які вели запеклу боротьбу з турками, вдалося 1594 року домовитися з козаками щодо їх походу до Молдови. Очолив його майбутній ватажок козацько-селянського повстання проти поляків Северин Наливайко, який з 12 тисячами козаків завдав молдованам поразки, і місцевий господар тимчасово визнав владу Габсбургів.
1618 року у Європі розгоряється Тридцятилітня війна (1618—1648), у якій Австрія, Іспанія, Баварія та католицькі німецькі князівства протистояли блоку протестантських німецьких князів, яким на деяких етапах війни допомагали Данія, Швеція, Голландія, Англія і з 1635 року — католицька Франція. Українські козаки-найманці брали участь у цій війні залежно від того, хто залучав їх на службу. Так у жовтні 1619 року 10 тисяч добровольців під орудою полковників Кличковського та Русиновського прибули на Закарпаття за за Фердінанда II Габсбурга. Становище імперців, яких семигородський (трансильванський) князь Бетлен Габор та чеські загони обклали у Відні, було дуже важким. Саме похід козаків до Закарпаття і Східної Словаччини, їхня перемога над Юрієм Ракоці спонукає Бетлена Габора, який спішно закінчує облогу Відня, повернутися до Трансильванії.
Положительные результаты:
• Средневековые формы общественного строя пали под влиянием крестовых походов
• Рыцарское сословия также ослабло, потому что было вынуждено отправляться в восточные страны постоянно, от чего выигрывает королевская власть
• Торговля между западными и восточными странами расцветала
• Города обогатились и усилили свое политическое значение, став некоторой опорой королевской власти
• В некоторых странах Европы крепостничество становится пережитком феодализма и исчезает
• Крестовые походы стали фактором объединения разных сословий и народов Европы
• Быт европейцев стал более цивилизованным (личная гигиена и смена одежды стали нормой)
• Католическая церковь расширила сферу своего влияния, получила больше земель в собственность, но авторитет Папы Римского ослаб, потому что он слишком много обещал
• В сельском хозяйстве Европы появились новые культуры
• Теперь шелк, зеркала, обработка металлов были и у европейцев
Отрицательные результаты:
• Угнетение народов и религий – то, что осуществляли крестовые походы
• Крестовые походы справоцировали мусульман на ответные наступления и угнетения
• Восточная римская империя пала из-за завоевания турками
• Огромные человеческие потери
• Развитие мировых цивилизаций остановилось, были уничтожены достояния истории и культуры
• Крестовые походы стоили очень дорого и разорили Европу
Объяснение:
Крестовые походы провалились, потому что монархи в Европе не верили больше в возможность победить иноверцев, вернуть Гроб Господний. Вера пропала из-за войны с мусульманами, которая началась снова. Параллельно с этим на Востоке велась междоусобная война за владение Святой землей, то есть желающих владеть ей было более, чем возможное количество.
В мае 1291 года мусульмане захватили Акру, из-за чего христиане отправились на Кипр. С этого началось давление уже на христианский мир со стороны мусульман. В 1303 году мамлюки захватили остров Руад и это был фактический проигрыш христиан, потому что остров Руад был форпостом европейцев. Из-за этого крестоносцы в целом ушли со Святой Земли, были идеи и обещания о новых крестовых походах, но их никто не воплощал в жизнь.
Объяснение:
Объяснение:
Зовнішньополітичні зв'язки Запорозької Січі з країнами Західної Європи у XVI—XVII століттях мали в основному військовий характер. Незважаючи на те, що козаки були підданими короля Речі Посполитої, вони дуже часто проводили цілком самостійну політику.
У кінці XVI століття запорожці провели декілька вдалих походів до Молдови та Валахії, країн, які знаходилися під протекторатом турецького султану. Австрійським Габсбурам, які вели запеклу боротьбу з турками, вдалося 1594 року домовитися з козаками щодо їх походу до Молдови. Очолив його майбутній ватажок козацько-селянського повстання проти поляків Северин Наливайко, який з 12 тисячами козаків завдав молдованам поразки, і місцевий господар тимчасово визнав владу Габсбургів.
1618 року у Європі розгоряється Тридцятилітня війна (1618—1648), у якій Австрія, Іспанія, Баварія та католицькі німецькі князівства протистояли блоку протестантських німецьких князів, яким на деяких етапах війни допомагали Данія, Швеція, Голландія, Англія і з 1635 року — католицька Франція. Українські козаки-найманці брали участь у цій війні залежно від того, хто залучав їх на службу. Так у жовтні 1619 року 10 тисяч добровольців під орудою полковників Кличковського та Русиновського прибули на Закарпаття за за Фердінанда II Габсбурга. Становище імперців, яких семигородський (трансильванський) князь Бетлен Габор та чеські загони обклали у Відні, було дуже важким. Саме похід козаків до Закарпаття і Східної Словаччини, їхня перемога над Юрієм Ракоці спонукає Бетлена Габора, який спішно закінчує облогу Відня, повернутися до Трансильванії.