Останнім великим боєм між північноамериканськими індіанцями і нащадками перших європейських поселенців вважається битва з показовою назвою «Бійня на струмку Вундед-Ні». Ця битва, що трапилося в грудні 1890 року, були завершило низку так званих Індіанських воєн, що розтягнулися на три століття. Племена індіанців були підкорені, термін «резервація» твердо зміцнився в словниках американської і канадської лексики.
Анітрохи не виправдовуючи жорстокість європейських поселенців і їхніх нащадків, потрібно зауважити, що індіанці Північної Америки теж не були добродушними хлюпик. На континенті ще й духу білої людини не було, а племена індіанців вже щосили наносили один одному візити з томагавками війни напереваги. Сучасний історик розповідає про досить примітному звичаї, побутували у племені черноногих. При народженні сина батько просив у сонця дати хлопчикові силу, хоробрість і «нехай він краще загине в битві, ніж від старості і хвороби!».
великого новгорода основывалась на аграрном хозяйстве, так как большая часть населения была задействована в животноводстве, выращивании злаков, в общем, в сельском хозяйстве.
в целом, расположение города располагает к
этому, потому что город находится в окружении различных сел.
великий новгород также имел плодородные земли. владели землями бояре и монастыри. вместе с землями они владели также крестьянами. то есть создали церковь и боярство.
новгородские погосты также занимались
исключительно сельским хозяйством. как правило, в погостах проходили ярмарки, строились торговые ряды для продажи. продавали не только сельскохозяйственную продукцию, но также товары, изготовленные ремесленниками.
в основном, выращивали рожь, а также гречиху, ячмень, овес,
пшеницу и лен. в отдельных огородах садили капусту, чеснок, лук и репу. хмельщики были заняты изготовлением различных напитков из хмеля, такие как квас и пиво.
стоит также учитывать, что великий новгород стоит на реке. в многочисленных озерах водились карповые, щуки, окуни, а
также раки, лососевые и осетровые. так, жители великого новгорода также занимались рыболовством. лес служил источником сладостей, то есть меда, и пушнины.
Останнім великим боєм між північноамериканськими індіанцями і нащадками перших європейських поселенців вважається битва з показовою назвою «Бійня на струмку Вундед-Ні». Ця битва, що трапилося в грудні 1890 року, були завершило низку так званих Індіанських воєн, що розтягнулися на три століття. Племена індіанців були підкорені, термін «резервація» твердо зміцнився в словниках американської і канадської лексики.
Анітрохи не виправдовуючи жорстокість європейських поселенців і їхніх нащадків, потрібно зауважити, що індіанці Північної Америки теж не були добродушними хлюпик. На континенті ще й духу білої людини не було, а племена індіанців вже щосили наносили один одному візити з томагавками війни напереваги. Сучасний історик розповідає про досить примітному звичаї, побутували у племені черноногих. При народженні сина батько просив у сонця дати хлопчикові силу, хоробрість і «нехай він краще загине в битві, ніж від старості і хвороби!».
как разбогател великий новгород?
великого новгорода основывалась на аграрном хозяйстве, так как большая часть населения была задействована в животноводстве, выращивании злаков, в общем, в сельском хозяйстве.
в целом, расположение города располагает к
этому, потому что город находится в окружении различных сел.
великий новгород также имел плодородные земли. владели землями бояре и монастыри. вместе с землями они владели также крестьянами. то есть создали церковь и боярство.
новгородские погосты также занимались
исключительно сельским хозяйством. как правило, в погостах проходили ярмарки, строились торговые ряды для продажи. продавали не только сельскохозяйственную продукцию, но также товары, изготовленные ремесленниками.
в основном, выращивали рожь, а также гречиху, ячмень, овес,
пшеницу и лен. в отдельных огородах садили капусту, чеснок, лук и репу. хмельщики были заняты изготовлением различных напитков из хмеля, такие как квас и пиво.
стоит также учитывать, что великий новгород стоит на реке. в многочисленных озерах водились карповые, щуки, окуни, а
также раки, лососевые и осетровые. так, жители великого новгорода также занимались рыболовством. лес служил источником сладостей, то есть меда, и пушнины.