Розвиток освіти у добу козаччини та в період Київської Русі
Доба Великокняжої України-Русі. Доба козаччини. Підручники та посібники в Україні. Розвиток науки. Видатні наукові діячі
Україна має давні традиції освіти. Ще Князь Київський Володимир Великий, за словами літописця “почав брати у визначних людей дітей й давати їх у книжну науку”. Перші школи були утворені при кафедральних церквах, вчителями й вихователями ставало освічене духовенство. У школах вчили читати, писати й рахувати. Основними книгами в школах були богослужебні книги, найчастіше Псалтир.
Порядок навчання передбачав спершу освоєння абетки, потім окремих складів, слів, надалі йшло читання прози і поетики, в кінці переходили до вивчення граматики, вчили числа. Однак в математиці не йшли далі чотирьох арифметичних дій, які практично необхідні для лічби. Світська освіта була нижчою за релігійну, бо остання вимагала досконалого освоєння Святого Письма.
Мережа шкіл княжої доби не обмежувалася Києвом, центром держави. Так відомо, що 900 р. тому Нестор-Літописець здійснив подорож до Володимира-Волинського з метою “смотрєнія ради училищ і поставлення вчителів.
Основою вищої науки була грецька мова, на західних українських землях вчили ще латині та німецької мови. Київський митрополит (1147-54) Климент Смолятич, талановитий письменник та філософ, писав, що в ХІІ ст. в Україні було 300-400 вчених, які добре володіли грецькою[1]. Згодом за короля Данила Галицького при його дворі вважалося цілком нормальним знання 5-7 мов. Найвищим орієнтиром в освіті за Великокняжої України-Русі була візантійська освіта, яка спиралася на надбання багатьох поколінь і за своїм рівнем стояла чи не найвище в тогочасній Європі. Але отримати її могли лише одиниці, які досягали Царгорода.
Великий князь Київський Ярослав Мудрий вважається фундатором книжності, вченості і освіти в давній Україні-Русі. В “Повісті минулих літ” говориться: “Любив Ярослав книги... Зібрав скорописців багато, і перекладали вони із грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються вірні люди і насолоджуються плодами глибокої мудрості... Велика користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина... В книгах - світло мудрості В 1037 році заснована перша відома в нашій державі бібліотека - Бібліотека Софійського Собору або за іншою назвою - Бібліотека Ярослава Мудрого. За оцінками ряду дослідників вона налічувала понад 950 книг[4]. Як встановлено, більшість з них була церковними, богослужебними. Поряд з ними в Русі-Україні поширювалися трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Книжкові майстерні були засновані й в інших містах Київської Русі - Новгороді Великому, Чернігові, Полоцьку. Власне, на нашу думку, можна говорити про елементи просвіченої монархії часів Ярослава Мудрого.
Он предположительно родился где-то в1779 году в семье видного манапаплемени бугу Бекмурата(Менмурата). С детства отличился острым и проницательным умом, он также обладал огромными организаторскими Современники и иностранные послы говорили что он очень дальновидный и расчетливый человек, думающий о благе своего народа, и ставивший их выше своих личных.
Путь к власти.
В то время владение племени бугу охватило большое пространство Текеса и северную часть Иссык-куля.Южная часть иссык-куля была захвачена кокандом. Всеми этими землями правил верховный манап носящий титул Бий(равен титулу князя).В это время им был близкий родственник Боромбая Бирназар.Еще при жизни Бирназара его авторитет и влияния на дела племени молниеносно росла.Так что сразу после смерти Бирназара Боромбай был избран верховным манапом. Принятие российского подданство.
Бесконечные войны с сарыбагышами и кокандцами ослабили бугинцев,и Боромбай был вынужден принять подданство России.Он получил чин полковника русской армии и ряд других наград.Его принятия в какой-то степени улучшило положение бугинцев.
Смерть.
Боромбай скончался 1854 году.Его смерть было великой утратой киргизского народа.При нем племя бугу достигла пика своего могущества превратившись в самое крупное и самое сильное племя киргизов, и при этом охватив огромное пространство текеса и иссык-куля.Он создал могучую армию,которая по мнению историков было около 20000 воинов.После его смерти племя бугу потеряло своё влияние в центральной азии,и самое главное единство.Россияпользуясь его смертью усилило свой протекторат что привело к упадку былого могущество.Самой большой печалью Боромбай при смерти было то что он не имел сильного наследника,который сможет сохранить могущество,влияния и богатство бугинского племени.
Розвиток освіти у добу козаччини та в період Київської Русі
Доба Великокняжої України-Русі. Доба козаччини. Підручники та посібники в Україні. Розвиток науки. Видатні наукові діячі
Україна має давні традиції освіти. Ще Князь Київський Володимир Великий, за словами літописця “почав брати у визначних людей дітей й давати їх у книжну науку”. Перші школи були утворені при кафедральних церквах, вчителями й вихователями ставало освічене духовенство. У школах вчили читати, писати й рахувати. Основними книгами в школах були богослужебні книги, найчастіше Псалтир.
Порядок навчання передбачав спершу освоєння абетки, потім окремих складів, слів, надалі йшло читання прози і поетики, в кінці переходили до вивчення граматики, вчили числа. Однак в математиці не йшли далі чотирьох арифметичних дій, які практично необхідні для лічби. Світська освіта була нижчою за релігійну, бо остання вимагала досконалого освоєння Святого Письма.
Мережа шкіл княжої доби не обмежувалася Києвом, центром держави. Так відомо, що 900 р. тому Нестор-Літописець здійснив подорож до Володимира-Волинського з метою “смотрєнія ради училищ і поставлення вчителів.
Основою вищої науки була грецька мова, на західних українських землях вчили ще латині та німецької мови. Київський митрополит (1147-54) Климент Смолятич, талановитий письменник та філософ, писав, що в ХІІ ст. в Україні було 300-400 вчених, які добре володіли грецькою[1]. Згодом за короля Данила Галицького при його дворі вважалося цілком нормальним знання 5-7 мов. Найвищим орієнтиром в освіті за Великокняжої України-Русі була візантійська освіта, яка спиралася на надбання багатьох поколінь і за своїм рівнем стояла чи не найвище в тогочасній Європі. Але отримати її могли лише одиниці, які досягали Царгорода.
Великий князь Київський Ярослав Мудрий вважається фундатором книжності, вченості і освіти в давній Україні-Русі. В “Повісті минулих літ” говориться: “Любив Ярослав книги... Зібрав скорописців багато, і перекладали вони із грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються вірні люди і насолоджуються плодами глибокої мудрості... Велика користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина... В книгах - світло мудрості В 1037 році заснована перша відома в нашій державі бібліотека - Бібліотека Софійського Собору або за іншою назвою - Бібліотека Ярослава Мудрого. За оцінками ряду дослідників вона налічувала понад 950 книг[4]. Як встановлено, більшість з них була церковними, богослужебними. Поряд з ними в Русі-Україні поширювалися трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Книжкові майстерні були засновані й в інших містах Київської Русі - Новгороді Великому, Чернігові, Полоцьку. Власне, на нашу думку, можна говорити про елементи просвіченої монархії часів Ярослава Мудрого.
Он предположительно родился где-то в1779 году в семье видного манапаплемени бугу Бекмурата(Менмурата). С детства отличился острым и проницательным умом, он также обладал огромными организаторскими Современники и иностранные послы говорили что он очень дальновидный и расчетливый человек, думающий о благе своего народа, и ставивший их выше своих личных.
Путь к власти.
В то время владение племени бугу охватило большое пространство Текеса и северную часть Иссык-куля.Южная часть иссык-куля была захвачена кокандом. Всеми этими землями правил верховный манап носящий титул Бий(равен титулу князя).В это время им был близкий родственник Боромбая Бирназар.Еще при жизни Бирназара его авторитет и влияния на дела племени молниеносно росла.Так что сразу после смерти Бирназара Боромбай был избран верховным манапом.
Принятие российского подданство.
Бесконечные войны с сарыбагышами и кокандцами ослабили бугинцев,и Боромбай был вынужден принять подданство России.Он получил чин полковника русской армии и ряд других наград.Его принятия в какой-то степени улучшило положение бугинцев.
Смерть.
Боромбай скончался 1854 году.Его смерть было великой утратой киргизского народа.При нем племя бугу достигла пика своего могущества превратившись в самое крупное и самое сильное племя киргизов, и при этом охватив огромное пространство текеса и иссык-куля.Он создал могучую армию,которая по мнению историков было около 20000 воинов.После его смерти племя бугу потеряло своё влияние в центральной азии,и самое главное единство.Россияпользуясь его смертью усилило свой протекторат что привело к упадку былого могущество.Самой большой печалью Боромбай при смерти было то что он не имел сильного наследника,который сможет сохранить могущество,влияния и богатство бугинского племени.