любой закон и налог исходит только от парламента никто, кроме парламента не может отменять закон, изменять закон, освобождать из-под действия закона
устанавливается свобода прений в парламенте, свобода подачи петиций, гарантируется частый и свободный созыв палат;
парламент определяет состав и численность армии на каждый год и выделяет средства на ее содержание;
запрещается требование чрезмерных залогов, наложение жестоких и необычных, наказаний.
Данный закон определил место парламента в системе государственных органов Англии.
а) регулировался порядок наследования английского престола - после смерти бездетных Вильгельма и Марии корона переходит к сестре Марии Анне Датской, если она умрет бездетной, то корона вручается курфюстам Ганновера (германским князьям протестантам, дальним родственникам династии Стюартов
б) монарх должен исповедовать англиканскую веру (что должно исключить реставрацию ненавистного католицизма)
г) лицам, получающим жалование, либо пенсию от короны (офицерам и государственным чиновникам) запрещалось избираться в нижнюю палату парламента (воизбежании возникновения прокоролевской группировки в парламенте)
На початку XX ст. змінилося співвідношення сил на міжнародній арені. Розподіл сфер впливу, колоній, ринків збуту, що сфор¬мувався ще у XIX ст., не задовольняв найбільші імперіалі¬стичні держави. На початку XX ст. загострилися міжнаціональні та соціальні конфлікти. Крім того, розвиток мілітаризму спричинив створення нових, могутніших видів озброєння та засобів знищення людей. Він охопив усі сфери діяльності: економіку, політику, науку, ідеологію й тін.
Отже, усі держави воюючих блоків вели несправедли¬ву, загарбницьку війну. Кожна з держав домагалася досяг¬нення тільки своїх власних цілей за рахунок інших країн. Німеччина розраховувала покласти край пануван¬ню Англії на морі, захопити колонії та ринки збуту інших європейських держав. Вона мала намір загарбати північно-східні райони Франції та Прибалтику, Крим, Приазов'я, Кавказ, що належали до Росії.
Австро-Угорщина планувала захопити Сербію, зміцнити своє панування на Балканах, відібрати у Росії частину Польщі, Поділля й Волинь.
Туреччина, яка вступила у війну на боці Німеччини восени 1914 p., мріяла захопити російське Закавказзя й поновити свій вплив на Балканах.
Англія прагнула зберегти своє панування на морі, не втратити колонії. За вдалого розвитку подій вона охо¬че відібрала б у Туреччини Месопотамію й частину Ара¬війського півострова. Франція сподівалася повернути собі Ельзас та Ло¬тарингію, втрачені ще в ході франко-пруської війни, за¬хопити лівий берег Рейну й Саарський вугільний басейн.
Царська Росія ставила на меті збереження свого впливу на Балканському півострові, оволодіння чорно¬морськими протоками Босфор та Дарданелли.
Японія, оголосивши війну Німеччині 23 серпня 1914р., мала намір захопити території в Китаї та остро¬ви у Тихому океані.
любой закон и налог исходит только от парламента никто, кроме парламента не может отменять закон, изменять закон, освобождать из-под действия закона
устанавливается свобода прений в парламенте, свобода подачи петиций, гарантируется частый и свободный созыв палат;
парламент определяет состав и численность армии на каждый год и выделяет средства на ее содержание;
запрещается требование чрезмерных залогов, наложение жестоких и необычных, наказаний.
Данный закон определил место парламента в системе государственных органов Англии.
а) регулировался порядок наследования английского престола - после смерти бездетных Вильгельма и Марии корона переходит к сестре Марии Анне Датской, если она умрет бездетной, то корона вручается курфюстам Ганновера (германским князьям протестантам, дальним родственникам династии Стюартов
б) монарх должен исповедовать англиканскую веру (что должно исключить реставрацию ненавистного католицизма)
г) лицам, получающим жалование, либо пенсию от короны (офицерам и государственным чиновникам) запрещалось избираться в нижнюю палату парламента (воизбежании возникновения прокоролевской группировки в парламенте)
Отже, усі держави воюючих блоків вели несправедли¬ву, загарбницьку війну. Кожна з держав домагалася досяг¬нення тільки своїх власних цілей за рахунок інших країн.
Німеччина розраховувала покласти край пануван¬ню Англії на морі, захопити колонії та ринки збуту інших європейських держав. Вона мала намір загарбати північно-східні райони Франції та Прибалтику, Крим, Приазов'я, Кавказ, що належали до Росії.
Австро-Угорщина планувала захопити Сербію, зміцнити своє панування на Балканах, відібрати у Росії частину Польщі, Поділля й Волинь.
Туреччина, яка вступила у війну на боці Німеччини восени 1914 p., мріяла захопити російське Закавказзя й поновити свій вплив на Балканах.
Англія прагнула зберегти своє панування на морі, не втратити колонії. За вдалого розвитку подій вона охо¬че відібрала б у Туреччини Месопотамію й частину Ара¬війського півострова.
Франція сподівалася повернути собі Ельзас та Ло¬тарингію, втрачені ще в ході франко-пруської війни, за¬хопити лівий берег Рейну й Саарський вугільний басейн.
Царська Росія ставила на меті збереження свого впливу на Балканському півострові, оволодіння чорно¬морськими протоками Босфор та Дарданелли.
Японія, оголосивши війну Німеччині 23 серпня 1914р., мала намір захопити території в Китаї та остро¬ви у Тихому океані.