Іконоста́с (іконостав, грец. — образ і місце) — стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини церкви. Має «царські» та двоє бічних «дияконських» дверей (воріт). Іконостас стоїть на підвищенні — солеї, за «царськими» воротами має завісу.
Символізує межу між небом і землею, оскільки вівтарна частина вважається пам'яткою Христу, конха — небосхилом, амвон — каменем перед гробницею Ісуса.
Ще у Візантії IV–VI століть з'явилися мармурові парапети, що відокремлювали вівтарну частину, в VII столітті вони поступилися місцем темплонам. Однак перегороджувати цілісний інтер'єр храму візантійці вважали недоречним. І тільки у XIV столітті в церквах східних слов'ян виникла багатоярусна стіна з іконами. Колони темплону перетворились у 12 пілястр (символ 12 «стовпів» Церкви — апостолів), поперечні тяги — у тябло (дерев'яний брус вівтарної перегородки для встановлення ікон).
ответ: 1. Во главе и Великого княжества Литовского и Русского, и Древнерусского государства стоял князь, власть которого, однако была не абсолютной, а ограничена знатью (в одном случае старшей дружиной, в другой – радой). Однако правитель в обоих государствах пытался изменить государственную религию (только у Владимира Святого это получилось, а у Ягайло – лишь частично). В Великом княжестве Литовском и Русском с принятием католичества (что открыло дорогу заимствованиям из Польши) и в принципе с развитием экономики зависимых земледельцев становилось всё больше.
2. Великое княжество Литовское враждовало с Золотой Ордой, отняло у Орды обширные земли (на территории современной Украины), потому враждовало с Москвой как с вассалом Золотой Орды. В рамках этой борьбы литовские князья заключили союз с Тверью и стали враждовать с Москвой также и в качестве поддержки своего союзника Твери. Вражда принимала порой активные формы. Например, Ольгерд совершил три похода на Москву и ни один раз московское войско не вышло противостоять ему в поле, предпочитая отсидеться за крепостными стенами, отдав на разграбление округу.
Іконоста́с (іконостав, грец. — образ і місце) — стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини церкви. Має «царські» та двоє бічних «дияконських» дверей (воріт). Іконостас стоїть на підвищенні — солеї, за «царськими» воротами має завісу.
Символізує межу між небом і землею, оскільки вівтарна частина вважається пам'яткою Христу, конха — небосхилом, амвон — каменем перед гробницею Ісуса.
Ще у Візантії IV–VI століть з'явилися мармурові парапети, що відокремлювали вівтарну частину, в VII столітті вони поступилися місцем темплонам. Однак перегороджувати цілісний інтер'єр храму візантійці вважали недоречним. І тільки у XIV столітті в церквах східних слов'ян виникла багатоярусна стіна з іконами. Колони темплону перетворились у 12 пілястр (символ 12 «стовпів» Церкви — апостолів), поперечні тяги — у тябло (дерев'яний брус вівтарної перегородки для встановлення ікон).
Объяснение:
ответ: 1. Во главе и Великого княжества Литовского и Русского, и Древнерусского государства стоял князь, власть которого, однако была не абсолютной, а ограничена знатью (в одном случае старшей дружиной, в другой – радой). Однако правитель в обоих государствах пытался изменить государственную религию (только у Владимира Святого это получилось, а у Ягайло – лишь частично). В Великом княжестве Литовском и Русском с принятием католичества (что открыло дорогу заимствованиям из Польши) и в принципе с развитием экономики зависимых земледельцев становилось всё больше.
2. Великое княжество Литовское враждовало с Золотой Ордой, отняло у Орды обширные земли (на территории современной Украины), потому враждовало с Москвой как с вассалом Золотой Орды. В рамках этой борьбы литовские князья заключили союз с Тверью и стали враждовать с Москвой также и в качестве поддержки своего союзника Твери. Вражда принимала порой активные формы. Например, Ольгерд совершил три похода на Москву и ни один раз московское войско не вышло противостоять ему в поле, предпочитая отсидеться за крепостными стенами, отдав на разграбление округу.