Напишите эссе из 80 - 100 слов по теме "Роль предков в защите и сохранении благодатной земли" Используя опорные слова: Независимость, единство, будущее. 10б
Внаслідок Пунічних війн Рим розширив свою владу на більшості Середземноморського басейну, що значно збільшило його процвітання. Багато хто приписує успіх римським легіонам, які, правда, формували найбільш грізну військову машину, яку бачив світ. Однак зброя може бути настільки ж ефективною, як та, якою вона володіє; і армія може бути настільки ж ефективною, як і уряд, який її використовує. Римляни, схоже, зрозуміли три основні військові догми: війна - це продовження політики іншими що межа між безладом і порядком лежить у логістиці, і що армія не може утримувати ґрунт занадто довго без згоди місцевих жителів.
Наступною основною проблемою полягала в тому, що більшість анексованих людей - латиняни, італійці, багаті та раби - не брали участі в управлінні. Не маючи місця для вирішення питань та скарг, недарма одне з найбільш наполегливих явищ, пов’язаних з експансією Риму, - це поширені різні заколоти завойованих людей у процесі романізації. Наприклад, заколот Верцингеторікса, паннонсько-далматинський заколот, повстання Армінія, батавійський заколот і, звичайно, три юдейські заколоти. Представництво, навіть на місцевому рівні, до б зняти частину тиску та створити добру волю серед людей. Пам'ятаючи, що Рим розпочав політику інкорпорації, цей зсув у політиці йшов всупереч власним основним принципам Риму.
Але зворотною стороною римських завоювань стали й результати для самого Риму. Постійні війни, витрати на військові походи, смерті, каліцтва, орієнтація із соціальної держави на державу завойовницю спричинювало хвилювання й серед жителів вже величезною Римської імперії.
Все началось из-за активности реформ Петра Великого – желания просвещать и образовывать народ. Но не стоит воспринимать этот факт, как только позитивное влияние; власть через периодические издания могла пропагандировать те идеи, которые были ей выгодны. Такое положение дел изменяется, когда появляются частные печатные компании. Но и это вызывает дальнейший конфликт мыслей среди авторитетов, богатых и власти.
Периодическая печать в 18 веке начала заполонять все сферы общества и, естественно, играть важную и уже неотъемную роль в жизни каждого. В 1702 году начинает издаваться самая первая газета «Ведомости». Кроме того, что царь мог влиять на общественное мнение, сами люди стали более активными и становились частичкой формирования этого сознания. Каждая новость в газете начиналась «из такого-то города пишут», а уже дальше описание события и времени, когда оно произошло. Для отбора информации были созданы следующее органы: кабинет министров и конференция при высочайшем дворе.
На протяжении всего 18 века периодическая печать играла важнейшую роль в формировании информационного поля и общественного мнения. Более того, исходя из факта, что периодика издавалась, кроме как на русском, ещё и на немецком и французском языках, о России начали узнавать и на международной арене. Периодике доверяли и всю информацию принимали за чистую монету. Начав свою деятельность как правительственный орган работе царя и поддержанию его авторитета, она разрослась и стала независимым рычагом общественной жизни.
Внаслідок Пунічних війн Рим розширив свою владу на більшості Середземноморського басейну, що значно збільшило його процвітання. Багато хто приписує успіх римським легіонам, які, правда, формували найбільш грізну військову машину, яку бачив світ. Однак зброя може бути настільки ж ефективною, як та, якою вона володіє; і армія може бути настільки ж ефективною, як і уряд, який її використовує. Римляни, схоже, зрозуміли три основні військові догми: війна - це продовження політики іншими що межа між безладом і порядком лежить у логістиці, і що армія не може утримувати ґрунт занадто довго без згоди місцевих жителів.
Наступною основною проблемою полягала в тому, що більшість анексованих людей - латиняни, італійці, багаті та раби - не брали участі в управлінні. Не маючи місця для вирішення питань та скарг, недарма одне з найбільш наполегливих явищ, пов’язаних з експансією Риму, - це поширені різні заколоти завойованих людей у процесі романізації. Наприклад, заколот Верцингеторікса, паннонсько-далматинський заколот, повстання Армінія, батавійський заколот і, звичайно, три юдейські заколоти. Представництво, навіть на місцевому рівні, до б зняти частину тиску та створити добру волю серед людей. Пам'ятаючи, що Рим розпочав політику інкорпорації, цей зсув у політиці йшов всупереч власним основним принципам Риму.
Але зворотною стороною римських завоювань стали й результати для самого Риму. Постійні війни, витрати на військові походи, смерті, каліцтва, орієнтація із соціальної держави на державу завойовницю спричинювало хвилювання й серед жителів вже величезною Римської імперії.
Все началось из-за активности реформ Петра Великого – желания просвещать и образовывать народ. Но не стоит воспринимать этот факт, как только позитивное влияние; власть через периодические издания могла пропагандировать те идеи, которые были ей выгодны. Такое положение дел изменяется, когда появляются частные печатные компании. Но и это вызывает дальнейший конфликт мыслей среди авторитетов, богатых и власти.
Периодическая печать в 18 веке начала заполонять все сферы общества и, естественно, играть важную и уже неотъемную роль в жизни каждого. В 1702 году начинает издаваться самая первая газета «Ведомости». Кроме того, что царь мог влиять на общественное мнение, сами люди стали более активными и становились частичкой формирования этого сознания. Каждая новость в газете начиналась «из такого-то города пишут», а уже дальше описание события и времени, когда оно произошло. Для отбора информации были созданы следующее органы: кабинет министров и конференция при высочайшем дворе.
На протяжении всего 18 века периодическая печать играла важнейшую роль в формировании информационного поля и общественного мнения. Более того, исходя из факта, что периодика издавалась, кроме как на русском, ещё и на немецком и французском языках, о России начали узнавать и на международной арене. Периодике доверяли и всю информацию принимали за чистую монету. Начав свою деятельность как правительственный орган работе царя и поддержанию его авторитета, она разрослась и стала независимым рычагом общественной жизни.