Після смерті в 972 р. князя Святослава I князівство було поділено між його синами на три частини. На Київському столі сидів Ярополк, у Древлянській землі – Олег, в Новгороді – Володимир. Між ними згодом розгорілася міжусобна війна. Володимир, рятуючись, втік до свого дядька в Швецію, де набрав з Добринею варязьке наймане військо і повернувшись 978 року до Новгорода, почав війну проти київського князя. Володимир захопив місто Полоцьк, перебивши сім'ю варязького правителя міста Рогволода. Його дочку Рогніду, засватану за Ярополка, він насильно взяв за дружину. Таким було «узаконено» приєднання Полоцького князівства. Потім з великим варязьким військом Володимир обложив Київ, де замкнувся Ярополк. Згідно з літописом слуга Ярополка по імені Блуд, підкуплений Володимиром, змусив Ярополка утекти в маленьке містечко Родня, залякавши заколотом киян. У Родні Володимир заманив Ярополка на переговори, де двоє варягів «підняли його мечами попід пазухи». Вагітну дружину Ярополка, колишню грецьку черницю, Володимир взяв у наложниці. За літописом Володимир вокняжився у Києві 980 року. Згідно з найранішим Житієм Володимира монаха Якова («Пам'ять і похвала князю Володимиру», 2-га половина XI століття) це сталося 11 червня 978 р.
Запоро́жская Сечь (укр. Запорізька Січ) — название ряда последовательно сменявших друг друга военных и административных центров (политий) днепровского низового казачества с XVI по XVIII век, называемых «Сечь» по наименованию главного укрепления (военного лагеря) и «Запорожскими» по месту их расположения в низовьях Днепра южнее труднопроходимых днепровских порогов. Сечь располагалась вблизи переправ через Днепр, где было легче контролировать набеги крымцев именно на Правобережную Украину (для грабежа Левобережной Украины и Русского государства крымцы пользовались Муравским шляхом, обходившим Сечь с востока).
Після смерті в 972 р. князя Святослава I князівство було поділено між його синами на три частини. На Київському столі сидів Ярополк, у Древлянській землі – Олег, в Новгороді – Володимир. Між ними згодом розгорілася міжусобна війна. Володимир, рятуючись, втік до свого дядька в Швецію, де набрав з Добринею варязьке наймане військо і повернувшись 978 року до Новгорода, почав війну проти київського князя. Володимир захопив місто Полоцьк, перебивши сім'ю варязького правителя міста Рогволода. Його дочку Рогніду, засватану за Ярополка, він насильно взяв за дружину. Таким було «узаконено» приєднання Полоцького князівства. Потім з великим варязьким військом Володимир обложив Київ, де замкнувся Ярополк. Згідно з літописом слуга Ярополка по імені Блуд, підкуплений Володимиром, змусив Ярополка утекти в маленьке містечко Родня, залякавши заколотом киян. У Родні Володимир заманив Ярополка на переговори, де двоє варягів «підняли його мечами попід пазухи». Вагітну дружину Ярополка, колишню грецьку черницю, Володимир взяв у наложниці. За літописом Володимир вокняжився у Києві 980 року. Згідно з найранішим Житієм Володимира монаха Якова («Пам'ять і похвала князю Володимиру», 2-га половина XI століття) це сталося 11 червня 978 р.
Запоро́жская Сечь (укр. Запорізька Січ) — название ряда последовательно сменявших друг друга военных и административных центров (политий) днепровского низового казачества с XVI по XVIII век, называемых «Сечь» по наименованию главного укрепления (военного лагеря) и «Запорожскими» по месту их расположения в низовьях Днепра южнее труднопроходимых днепровских порогов. Сечь располагалась вблизи переправ через Днепр, где было легче контролировать набеги крымцев именно на Правобережную Украину (для грабежа Левобережной Украины и Русского государства крымцы пользовались Муравским шляхом, обходившим Сечь с востока).