Напишите эссе " лидеры национально-освободительного восстания - вдохновители народа" используя ключевые слова : колониальная политика царизма, административные реформы, положения народа, ж. нурмухамбетов, е. котибаров у нас сор p.s 1855 - 1858 года
ответ: Всі реформи Діоклетіана : Реформа управління. Грошова реформа. Військова реформа.
Реформа управління. Для стабілізації управління, забезпечення захисту кордонів, а також запобігання узурпації влади Діоклетіан запровадив адм. і тер. поділ влади. Рим. імперію було поділено на 4 частини (тетрархії), 12 діоцезів (велика адм. одиниця, до якої входило кілька, до 16, провінцій) і 101 чи 120 провінцій. При цьому Італія остаточно втратила своє привілейоване, а Єгипет — особливе становище. Сенат країни із загальноімп. органу влади перетворився на міську раду Риму. З метою усунення впливу сенату на військо владу цезарів було підсилено створенням великого апарату чиновників і встановленням придворних церемоніалів у сх. традиціях. По всій імперії було запроваджено однотипну бюрокр. систему та поділ апарату за рангами.
«Вот перед тобой человек, страстно пожелавший стать царем римского народа и властелином над всеми племенами и достигший этого! Если кто–нибудь говорит, что это страстное желание прекрасно в нравственном отношении, то он безумен, ибо не только одобряет уничтожение законов и свободы, но считает достойным хвалы их отвратительное изничтожение. Если же кто–нибудь заявляет, что в государстве, которое должно быть свободным, стать царем дурно в нравственном отношении, но полезно тому, кто это осуществит, то каким же порицанием рассеять такое глубокое заблуждение?» И, заключая это свое суждение, которое должно доказать единство нравственно–прекрасного и полезного, Цицерон именует незаконный захват царской власти, т.е. тиранию, «убийством отечества
ответ: Всі реформи Діоклетіана : Реформа управління. Грошова реформа. Військова реформа.
Реформа управління. Для стабілізації управління, забезпечення захисту кордонів, а також запобігання узурпації влади Діоклетіан запровадив адм. і тер. поділ влади. Рим. імперію було поділено на 4 частини (тетрархії), 12 діоцезів (велика адм. одиниця, до якої входило кілька, до 16, провінцій) і 101 чи 120 провінцій. При цьому Італія остаточно втратила своє привілейоване, а Єгипет — особливе становище. Сенат країни із загальноімп. органу влади перетворився на міську раду Риму. З метою усунення впливу сенату на військо владу цезарів було підсилено створенням великого апарату чиновників і встановленням придворних церемоніалів у сх. традиціях. По всій імперії було запроваджено однотипну бюрокр. систему та поділ апарату за рангами.
«Вот перед тобой человек, страстно пожелавший стать царем римского народа и властелином над всеми племенами и достигший этого! Если кто–нибудь говорит, что это страстное желание прекрасно в нравственном отношении, то он безумен, ибо не только одобряет уничтожение законов и свободы, но считает достойным хвалы их отвратительное изничтожение. Если же кто–нибудь заявляет, что в государстве, которое должно быть свободным, стать царем дурно в нравственном отношении, но полезно тому, кто это осуществит, то каким же порицанием рассеять такое глубокое заблуждение?» И, заключая это свое суждение, которое должно доказать единство нравственно–прекрасного и полезного, Цицерон именует незаконный захват царской власти, т.е. тиранию, «убийством отечества
Объяснение: