Тодішній міністр народної освіти Микола Василенко ініціював створення національної Академії наук під патронатом держави. На українських землях функціонували наукові товариства у Львові та Києві. Своєю структурою та діяльністю вони були подібні до академії наук. Але існували за рахунок приватної ініціативи та пожертв.
Для організації академії Василенко запросив відомого науковця та прихильника створення мережі державних науково-дослідних установ Володимира Вернадського, який якраз перебував на Полтавщині. Очолювана Вернадським комісія виробила законопроект створення академії та її статут. 14 листопада гетьман Павло Скоропадський затвердив Закон про заснування Української академії наук у Києві. Того ж дня призначено перших 12 дійсних членів УАН: Дмитро Багалій, Агатангел Кримський, Микола Петров, Степан Смаль-Стоцький, Володимир Вернадський, Степан Тимошенко, Микола Кащенко, Павло Тутковський, Михайло Туган-Барановський, Федір Тарановський, Володимир Косинський, Орест Левицький. 26 листопада оприлюдннили статут УАН, у якому зазначалося: «Українська Академія наук у Києві є найвищою науковою державною установою на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданні верховної влади».
Акропль - (греч. akropolis, от akros – верхний и polis – город) , возвышенная и укрепленная часть древнегреческого города, крепость, убежище на случай войны. На Акрополе обычно строили храмы в честь божеств-покровителей данного города. Наиболее знаменит Акрополь в Афинах. Его постройки изысканны по пропорциям и гармонично связаны с пейзажем. Этот ансамбль, созданный под общим руководством Фидия, состоит из парадного входа Пропилей (437–432 до н. э. , архитектор Мнесикл) , храма Афины Нике (449–420 до н. э. , архитектор Калликрат) , главного храм Акрополя и Афин Парфенона (447–438 до н. э. , архитекторы Иктин и Калликрат) , храма Эрехтейон (421–406 до н. э. ). АКРОПОЛЬ в Афинах, укрепленная часть древних Афин, где находились главные святыни города, знаменит своими культовыми постройками классического периода.
Тодішній міністр народної освіти Микола Василенко ініціював створення національної Академії наук під патронатом держави. На українських землях функціонували наукові товариства у Львові та Києві. Своєю структурою та діяльністю вони були подібні до академії наук. Але існували за рахунок приватної ініціативи та пожертв.
Для організації академії Василенко запросив відомого науковця та прихильника створення мережі державних науково-дослідних установ Володимира Вернадського, який якраз перебував на Полтавщині. Очолювана Вернадським комісія виробила законопроект створення академії та її статут. 14 листопада гетьман Павло Скоропадський затвердив Закон про заснування Української академії наук у Києві. Того ж дня призначено перших 12 дійсних членів УАН: Дмитро Багалій, Агатангел Кримський, Микола Петров, Степан Смаль-Стоцький, Володимир Вернадський, Степан Тимошенко, Микола Кащенко, Павло Тутковський, Михайло Туган-Барановський, Федір Тарановський, Володимир Косинський, Орест Левицький. 26 листопада оприлюдннили статут УАН, у якому зазначалося: «Українська Академія наук у Києві є найвищою науковою державною установою на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданні верховної влади».
Объяснение:
город) , возвышенная и укрепленная часть древнегреческого города,
крепость, убежище на случай войны. На Акрополе обычно строили храмы в
честь божеств-покровителей данного города. Наиболее знаменит Акрополь в
Афинах.
Его постройки изысканны по пропорциям и гармонично связаны с
пейзажем. Этот ансамбль, созданный под общим руководством Фидия, состоит
из парадного входа Пропилей (437–432 до н. э. , архитектор Мнесикл) ,
храма Афины Нике (449–420 до н. э. , архитектор Калликрат) , главного
храм Акрополя и Афин Парфенона (447–438 до н. э. , архитекторы Иктин и
Калликрат) , храма Эрехтейон (421–406 до н. э. ). АКРОПОЛЬ в Афинах,
укрепленная часть древних Афин, где находились главные святыни города,
знаменит своими культовыми постройками классического периода.