1.Потому что арабский язык стал общим для всех мусульманских стран. ... Арабских учёных очень уважали влиятельные люди халифата.
2 Выпускникам мусульманских вузов выдается диплом бакалавра по соответствующей специальности. Кроме этого они получают диплом о высшем религиозном образовании и дополнительную специальность «Имам-хатыб, преподаватель основ ислама» (только мужчины).
3..Высшее образование религиозной (мусульманской) направленности можно получить в исламских университетах и высших медресе. В университетах можно получить как духовное, так и светское образование. К светским специальностям относятся «Теология», «Лингвистика», «Культурология», «Регионоведение», «Искусство и гуманитарные науки», к религиозным – «Коранические науки» и «Шариатские науки».
абсолютизм спочатку сприяв розвиткові ремесла та торгівлі, але згодом став гальмом розвитку продуктивних сил. абсолютизм характеризується утвореннямбюрократичного централізованого апарату, введенням постійних податків і постійної найманої армії. буржуазія, яка виросла у значну силу, революційним шляхом знищила абсолютизм (в ії в xvii столітті, у франції у xviii столітті). у росії абсолютизм був знищенийлютневою революцією 1917 року.
протягом історії європи, божественне право королів як основа абсолютної монархії обґрунтовувалося теологічно. багато європейських монархів, таких як російські, заявили про верховну самодержавну владу по божественному праву, та про неможливість їх підданих мати будь які права для обмеження влади монарха.
джеймс vi шотландський (пізніше джеймс i ійський) і його син карл i з шотландії та ії намагалися імпортувати цей принцип. спроба карла і запровадити єпископський спосіб правління з церквою шотландії призвела до ковенантського повстання і єпископських війн. спроби карла і встановити абсолютистський уряд за європейським зразком, були головною причиною громадянської війни в ії, незважаючи на те, що він прийняв це правило на 11 років: починаючи з 1629 року, після розпуску парламенту на деякий час.
існує велика кількість різних думок істориків щодо обсягу абсолютної влади серед європейських монархій. деякі з них, такі, як перрі андерсон, стверджують, що досить багато монархій досягли рівня абсолютистского контролю над своїми державами, у той час як історики, такі як роджер меттам, оспорювали саму ідею абсолютизму[9]. у цілому, історики, які не згодні з терміном абсолютизм, стверджують що більшість монархів, позначені як прихильники абсолютизму, виявили не більше влади над своїми підданими, ніж будь-які інші неабсолютистські правителі, і ці історики, як правило, підкреслюють відмінності між абсолютистською пишномовністю монархів і реаліями ефективного використання влади цими абсолютними монархами.
1.Потому что арабский язык стал общим для всех мусульманских стран. ... Арабских учёных очень уважали влиятельные люди халифата.
2 Выпускникам мусульманских вузов выдается диплом бакалавра по соответствующей специальности. Кроме этого они получают диплом о высшем религиозном образовании и дополнительную специальность «Имам-хатыб, преподаватель основ ислама» (только мужчины).
3..Высшее образование религиозной (мусульманской) направленности можно получить в исламских университетах и высших медресе. В университетах можно получить как духовное, так и светское образование. К светским специальностям относятся «Теология», «Лингвистика», «Культурология», «Регионоведение», «Искусство и гуманитарные науки», к религиозным – «Коранические науки» и «Шариатские науки».
абсолютизм спочатку сприяв розвиткові ремесла та торгівлі, але згодом став гальмом розвитку продуктивних сил. абсолютизм характеризується утвореннямбюрократичного централізованого апарату, введенням постійних податків і постійної найманої армії. буржуазія, яка виросла у значну силу, революційним шляхом знищила абсолютизм (в ії в xvii столітті, у франції у xviii столітті). у росії абсолютизм був знищенийлютневою революцією 1917 року.
протягом історії європи, божественне право королів як основа абсолютної монархії обґрунтовувалося теологічно. багато європейських монархів, таких як російські, заявили про верховну самодержавну владу по божественному праву, та про неможливість їх підданих мати будь які права для обмеження влади монарха.
джеймс vi шотландський (пізніше джеймс i ійський) і його син карл i з шотландії та ії намагалися імпортувати цей принцип. спроба карла і запровадити єпископський спосіб правління з церквою шотландії призвела до ковенантського повстання і єпископських війн. спроби карла і встановити абсолютистський уряд за європейським зразком, були головною причиною громадянської війни в ії, незважаючи на те, що він прийняв це правило на 11 років: починаючи з 1629 року, після розпуску парламенту на деякий час.
існує велика кількість різних думок істориків щодо обсягу абсолютної влади серед європейських монархій. деякі з них, такі, як перрі андерсон, стверджують, що досить багато монархій досягли рівня абсолютистского контролю над своїми державами, у той час як історики, такі як роджер меттам, оспорювали саму ідею абсолютизму[9]. у цілому, історики, які не згодні з терміном абсолютизм, стверджують що більшість монархів, позначені як прихильники абсолютизму, виявили не більше влади над своїми підданими, ніж будь-які інші неабсолютистські правителі, і ці історики, як правило, підкреслюють відмінності між абсолютистською пишномовністю монархів і реаліями ефективного використання влади цими абсолютними монархами.