1. Екатерина Алексеевна с 1762 по 1796 годы правления. 2. супруга покойного государя, и его внук, сын царевича Алексея Петровича, 9-летний Петр Алексеевич. Екатерину поддержали гвардия и новая знать, выдвинувшаяся при Петре I - А.Д.Меншиков, П.А.Толстой и др. Петра Алексеевича поддерживали представители старой аристократии во главе с князем Д.М.Голицыным 3. Согласно указу Петра 1 от 5 февраля 1722 г. самодержцу было предоставлено право самому назначать себе преемника по собственному желанию. Ранее престол переходил по прямой мужской нисходящей линии. 4. Верховный тайный совет снизил размер подушного налога, отменил участие армии в его сборе. Были облегчены служебные обязанности дворянства, дворянам предоставили право торговать во всех городах и на пристанях (до этого таким правом обладало лишь купечество).В царствование Екатерины I Россия вела войну с турками в Дагестане и Грузии. Замысел Екатерины возвратить герцогу Голштинскому отнятый датчанами Шлезвиг привел к военным действиям против России со стороны Англии и Дании. По отношению к Польше Россия старалась вести мирную политику.
Як самостійна течія християнство відмежувалося від інших культів і набуло власної організації форми найперше в містах східної частини Імперії — в Малій Азії, Сирії, Єгипті а звідти — поширилося на Захід.
Нова релігія вперше почала оформлятися через єврейські общини великих міст Сходу. За церковними переказами, засновником християнства був Ісус Христос.
Наприкінці І ст. н. е. християнські общини існували вже у всіх великих містах античного світу — Єрусалимі, Антіохії, Ефесі, Коринфі, Римі, Путеолах.
За римськими законами, «секта християн» належала до нелегальних союзів, тому збори християн проходили лише в таємних місцях.
Центральна ідея християнства іння через віру в Ісуса Христа. Християнське вчення швидко поширилось по території Римської імперії. Такий успіх, можна пояснити тим, що воно змогло об'єднати всі основні релігійні ідеї епохи. З 2 пол. ІІ ст. серед християн переважають середні верстви населення. Притік багатих в общини відтісняв бідних.
З часом змінюється організація общин. З'являються постійні посадові особи — диякони і т. д. У ІІІ ст. в ряди християн вступають великі власники. Християнство аристократизується. Християнство, як і всі тогочасні релігії, глибоко синкретично. В ньому сплелись елементи трьох країн : Юдеї, Еллади і Риму.
2. супруга покойного государя, и его внук, сын царевича Алексея Петровича, 9-летний Петр Алексеевич. Екатерину поддержали гвардия и новая знать, выдвинувшаяся при Петре I - А.Д.Меншиков, П.А.Толстой и др. Петра Алексеевича поддерживали представители старой аристократии во главе с князем Д.М.Голицыным
3. Согласно указу Петра 1 от 5 февраля 1722 г. самодержцу было предоставлено право самому назначать себе преемника по собственному желанию. Ранее престол переходил по прямой мужской нисходящей линии.
4. Верховный тайный совет снизил размер подушного налога, отменил участие армии в его сборе. Были облегчены служебные обязанности дворянства, дворянам предоставили право торговать во всех городах и на пристанях (до этого таким правом обладало лишь купечество).В царствование Екатерины I Россия вела войну с турками в Дагестане и Грузии. Замысел Екатерины возвратить герцогу Голштинскому отнятый датчанами Шлезвиг привел к военным действиям против России со стороны Англии и Дании. По отношению к Польше Россия старалась вести мирную политику.
Як самостійна течія християнство відмежувалося від інших культів і набуло власної організації форми найперше в містах східної частини Імперії — в Малій Азії, Сирії, Єгипті а звідти — поширилося на Захід.
Нова релігія вперше почала оформлятися через єврейські общини великих міст Сходу. За церковними переказами, засновником християнства був Ісус Христос.
Наприкінці І ст. н. е. християнські общини існували вже у всіх великих містах античного світу — Єрусалимі, Антіохії, Ефесі, Коринфі, Римі, Путеолах.
За римськими законами, «секта християн» належала до нелегальних союзів, тому збори християн проходили лише в таємних місцях.
Центральна ідея християнства іння через віру в Ісуса Христа. Християнське вчення швидко поширилось по території Римської імперії. Такий успіх, можна пояснити тим, що воно змогло об'єднати всі основні релігійні ідеї епохи. З 2 пол. ІІ ст. серед християн переважають середні верстви населення. Притік багатих в общини відтісняв бідних.
З часом змінюється організація общин. З'являються постійні посадові особи — диякони і т. д. У ІІІ ст. в ряди християн вступають великі власники. Християнство аристократизується. Християнство, як і всі тогочасні релігії, глибоко синкретично. В ньому сплелись елементи трьох країн : Юдеї, Еллади і Риму.
Объяснение: