Государства Двуречья находились на территории долины рек Тигр и Евфрат, впадающих в Персидский залив. Освоение междуречья шло с юга, где климат аналогичен египетскому, на север, от плодородных лесных земель в сторону полупустынных горных районов с более прохладным климатом. Так, к северу от Вавилона в зимний период шли холодные дожди, а еще севернее - снег. Местами в этих районах произрастали леса. Междоусобные опустошительные войны не сохранению памятников культуры государств Двуречья. Однако в короткие периоды затишья, когда государства объединялись под властью одного из них, строились города, дворцы, храмы, создавались сады. В пестрой истории Двуречья выделяется период расцвета государств Ассирии и Вавилонии, именуемый как Ассиро-Вавилонская культура (VIII-VII вв. до н. э.) .
Становление государства в Двуречье. Первые города-государства Древнего Шумера. К середине IV тыс. до н. э. относятся первые города-государства в Южном Двуречье. В конце IV тыс. до н. э. на территории расселения шумеров было создано около 20 небольших городов-государств, а в первой четверти III тыс. до н. э. их стало уже почти 40. Среди них выделялись Урук, Ур, Шуррупак, Ларса, Лагаш, Киш, наиболее крупным из них был Урук. Источником по истории г. Урук служат глиняные таблички, содержащие документы хозяйственной отчетности. Система администрации в Уруке тесно связана с культом бога неба Ана. Храм в его честь – общественный и хозяйственный центр, жрецы исполняли функции управителей. Во главе стоял верховный жрец. Храмовое хозяйство имело большой штат – жрецы-администраторы, писцы, хранители имущества, пленники. Они существовали за счет земледельцев-общинников, осуществляя необходимую руководящую и направляющую деятельность. Велся строгий учет и регуляция взаимоотношений, о чем свидетельствует детальная хозяйственная отчетность. Храм представлял собой также склад и амбар, где находились запасы и общественное достояние, а также центр ремесленного производства. Здесь жили пленные иноземцы.
Люблінська унія була укладена 1 липня 1569 року – угода про об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.
Причини укладення унії полягали в тому, що Польща здавна прагнула підкорити собі Велике князівство Литовське, об'єднати дві держави в одну під владою одного монарха.
^ Для України люблінська унія мала як позитивні так і негативні наслідки.
Позитивні наслідки
- у рамках однієї держави об'єдналася більшість українських земель. Це сприяло культурному і політичному об'єднанню українського народу, створювало
передумови для перетворення його в націю;
- у Річі Посполитій запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і швидко перетворилося в самостійну політичну силу;
- в Україні розширилася мережа установ освіти, зріс вплив культури Західної Європи.
^ Негативні наслідки
- проявилися не відразу, однак вони спричинили болісні зміни і потрясіння в українському суспільстві:
-зросли повинності і податки для селян і міщан;
-українське населення зазнавало національно-релігійних утисків;
-багато українських князів і шляхта ополячувалися (відбувалася полонізація
знаті). Це означало, що українське суспільство втрачало свою політичну еліту;
-українці терпіли сваволю з боку шляхти і коронного польського війська;
-Польська держава не могла захистити українські землі від турецько-татарської агресії.
Становление государства в Двуречье.
Первые города-государства Древнего Шумера.
К середине IV тыс. до н. э. относятся первые города-государства в
Южном Двуречье. В конце IV тыс. до н. э. на территории расселения
шумеров было создано около 20 небольших городов-государств, а в первой четверти
III тыс. до н. э. их стало уже почти 40. Среди них выделялись Урук, Ур,
Шуррупак, Ларса, Лагаш, Киш, наиболее крупным из них был Урук.
Источником по истории г. Урук служат глиняные таблички, содержащие документы
хозяйственной отчетности.
Система администрации в Уруке тесно связана с культом бога неба Ана.
Храм в его честь – общественный и хозяйственный центр, жрецы исполняли функции
управителей. Во главе стоял верховный жрец. Храмовое хозяйство имело большой
штат – жрецы-администраторы, писцы, хранители имущества, пленники. Они
существовали за счет земледельцев-общинников, осуществляя необходимую
руководящую и направляющую деятельность. Велся строгий учет и регуляция
взаимоотношений, о чем свидетельствует детальная хозяйственная отчетность.
Храм представлял собой также склад и амбар, где находились запасы и
общественное достояние, а также центр ремесленного производства. Здесь жили
пленные иноземцы.
Причини укладення унії полягали в тому, що Польща здавна прагнула підкорити собі Велике князівство Литовське, об'єднати дві держави в одну під владою одного монарха.
^ Для України люблінська унія мала як позитивні так і негативні наслідки.
Позитивні наслідки
- у рамках однієї держави об'єдналася більшість українських земель. Це сприяло культурному і політичному об'єднанню українського народу, створювало
передумови для перетворення його в націю;
- у Річі Посполитій запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і швидко перетворилося в самостійну політичну силу;
- в Україні розширилася мережа установ освіти, зріс вплив культури Західної Європи.
^ Негативні наслідки
- проявилися не відразу, однак вони спричинили болісні зміни і потрясіння в українському суспільстві:
-зросли повинності і податки для селян і міщан;
-українське населення зазнавало національно-релігійних утисків;
-багато українських князів і шляхта ополячувалися (відбувалася полонізація
знаті). Це означало, що українське суспільство втрачало свою політичну еліту;
-українці терпіли сваволю з боку шляхти і коронного польського війська;
-Польська держава не могла захистити українські землі від турецько-татарської агресії.