Залізнична галузь незалежної України щорічно забезпечує перевезення понад 300 млн. т вантажів та біля 500 млн. пасажирів. Вона пройшла складний період становлення і розвитку держави, пошуку шляхів виживання в умовах переходу до ринкових відносин. Ситуацію ускладнювало різке падіння обсягів перевезень і несвоєчасні розрахунки клієнтів за перевезення, що призвело до значних фінансових втрат та хронічних неплатежів до бюджету і невиплат заробітної плати. Основним досягненням перших 5 років існування залізничного транспорту незалежної України було збереження цілісності галузі, закріпленої у 1996 році Законом України «Про залізничний транспорт». Але економічні негаразди продовжувались. Наприкінці 90-х років галузь вразив вірус посередництва та бартеру. Обігові кошти вимивались комерційними структурами. Переломним моментом для залізничного транспорту став квітневий, 2000 року, Указ Президента України, який визначив основні напрями його подальшого функціонування та розвитку. Реалізація вимог Указу Президента України дозволила, при тій же законодавчій базі і незначних зрушеннях в економіці держави, стабілізувати роботу залізничного транспорту, ліквідувати посередництво та бартеризацію і за короткий термін погасити борги до бюджету та по заробітній платі залізничникам. Позитивні результати діяльності дозволили розпочати відновлення інфраструктури і технічних засобів. За кошти залізниць реконструйовано десятки вокзалів, серед яких столичний Київський вокзал, що став одним із кращих у Європі. Розпочато виготовлення сучасних пасажирських вагонів у Кременчуці, дизельних та електропоїздів у Луганську, електровозів у Дніпропетровську, колійної техніки у Старокраматорську. Залізничний транспорт України - це: 6 залізниць, що об'єднують всі області України, 27 дирекцій залізничних перевезень,1666 станцій, 126 основних вокзалів, експлуатаційна протяжність головних колій - 22,3 тис. км, розгорнута протяжність колій - 30,3 тис. км, електрифікованих колій - 9169 км,68 локомотивних депо, 51 вагонне депо, 16 вагонних пасажирських депо, 43 дистанції енергопостачання, 69 дистанцій сигналізацій та зв'язку, 110 дистанцій колії,38 колійно-машинних станцій, 37 дистанцій цивільних споруд, 23 дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт, інвентарний парк вантажних вагонів - 174939 од., інвентарний парк пасажирських вагонів - 8429 од., інвентарний парк тепловозів - 2718 од., інвентарний парк електровозів - 1796 од., інвентарний парк електропоїздів - 1443 од., інвентарний парк дизель-поїздів - 186 од., середньоспискова чисельність працівників основної діяльності залізниць України - 375,9 тис. чол., Залізниці є базовою галуззю економіки України та найважливішим, стрижневим елементом транспортної системи. Саме на них припадає 85,1% вантажообігу (без урахування трубопровідного транспорту) та 54,5 % пасажирообігу. За густотою залізниць Україна займає провідне місце серед країн СНД і наближається за цим показником до європейських країн: Франції, Італії, Румунії. За обсягами вантажних перевезень залізниці України посідають 4 місце на Євроазійському континенті, поступаючись тільки залізницям Китаю, Росії, Індії. Вантажонапруженість українських залізниць (річний обсяг перевезень на 1 км) у 3-5 разів перевищує відповідний показник розвинених європейських країн. Розподіл вантажних перевезень між видами транспорту в Україні значно відрізняється від ЄС, де частка залізниць становить 8%, автотранспорту 44%, морського та річкового - 45%. На сьогодні реалії Укрзалізниці такі: прагнення збільшити темпи економічного розвитку галузі з абстрактної категорії в конкретну реальну перспективу. Головний принцип подальшого функціонування залізничного транспорту України - це збереження нинішнього потенціалу національної залізничної системи, її ролі як однієї з базових галузей економіки України, зміцнення її позицій на ринку транспортних послуг. Залізниці України взаємодіють із залізницями 7 сусідніх країн через 56 пунктів перетину кордону та з 13 основними морськими портами Чорного та Азовського морів та р. Дунай. Питання розвитку транзиту займають виняткове місце в європейській транспортній політиці. Тому розвиток міжнародних транспортних коридорів в Україні віднесено до найголовніших напрямків інтеграції Українських залізниць у міжнародну транспортну систему. Територією України проходять три залізничні міжнародні пан'європейські транспортні коридори (МТК) - № 3, 5, 9 і п'ять коридорів ОСЗ - №№ 3, 5, 7, 8, 10. Через українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія з пан'європейським коридором № 7, який проходить по р. Дунаї.
Фараон в Египте считался наследником бога Солнца Ра, что сразу давало ему неприкосновенность и огромную власть в стране. Власть фараона была абсолютной, и он сам обитал в массивном дворце, который замечательно охранялся.
С утра, когда он просыпался с первыми лучами Солнца, он начинал править. Его мнение нужно было всем, ведь когда у людей не было выхода из какой-либо ситуации, они обращались к нему. До фараона доходили жалобы на недобросовестных торговцев и нарушителей, он выслушивал жалобы на неурожаи или засилье пустынных племен. И принимал решения.
Письменность в Египте была развитой, поэтому фараона окружали писцы. Они записывали обращения к нему и ответы на них, потому что видеться с фараоном напрямую могли лишь приближенные его дворяне.
Это продолжалось весь день, если в то время у Египта был мирный год. А бывало это нечасто, и иногда фараон проводил свой день не на троне, а в боевой повозке, возглавляя военный поход. Египтянам часто приходилось отстаивать свои земли, а также захватывать новые. Иногда походы производились чисто с целью добыть богатства или образумить наглых соседей, захватив и разорив их столицу.
Разумеется фараон иногда брал выходные, и в такие дни часто отправлялся на охоту, что было для царей и фараонов тех времен лучшим развлечением.
Фараон в Египте считался наследником бога Солнца Ра, что сразу давало ему неприкосновенность и огромную власть в стране. Власть фараона была абсолютной, и он сам обитал в массивном дворце, который замечательно охранялся.
С утра, когда он просыпался с первыми лучами Солнца, он начинал править. Его мнение нужно было всем, ведь когда у людей не было выхода из какой-либо ситуации, они обращались к нему. До фараона доходили жалобы на недобросовестных торговцев и нарушителей, он выслушивал жалобы на неурожаи или засилье пустынных племен. И принимал решения.
Письменность в Египте была развитой, поэтому фараона окружали писцы. Они записывали обращения к нему и ответы на них, потому что видеться с фараоном напрямую могли лишь приближенные его дворяне.
Это продолжалось весь день, если в то время у Египта был мирный год. А бывало это нечасто, и иногда фараон проводил свой день не на троне, а в боевой повозке, возглавляя военный поход. Египтянам часто приходилось отстаивать свои земли, а также захватывать новые. Иногда походы производились чисто с целью добыть богатства или образумить наглых соседей, захватив и разорив их столицу.
Разумеется фараон иногда брал выходные, и в такие дни часто отправлялся на охоту, что было для царей и фараонов тех времен лучшим развлечением.