первая причина. две точки зрения на то, какая должна быть европа: 1) правившие в священной римской империи австрийские габсбурги считали, что должна существовать единая империя, во главе которой должен стоять поддерживаемый папой римским католический император (из династии габсбургов конечно же), 2) и франция считали, что в европе должны существовать самостоятельные национальные государства.
вторая причина. в xvi в. европа расколота по религиозному признаку на католиков и протестантов. католические страны стремились остановить «ересь», протестанты считали «истинным» своё вероучение. религиозные войны стали европейского масштаба.
третья причина. противоречия — борьба за колонии, за рынки, за господство на морских торговых путях.
четвертая причина. отсутствие ясной и постоянной политики некоторых стран. позиции французских королей менялись в зависимости от интересов внутренней политики, их вероисповедания и личных симпатий, поэтому они выступали то на стороне , то на стороне испании.
жорж жак датон. він був одним з організаторів якобінського терору та лідером монтаньярів.
максиміліан робесп*єр-один з лідерів монтаньярів. очолив радикальних якобінців, які стратили жоржа жака датона. на початку своєї політ. діяльності відстоював права 3 стану.
європа за доби реакції та революцій:
карх х(1824-1830)- король франції, раніше очолював ультрароялістів. за його правління розгорнувся ”білий терор”. прийняв рішення сплатити компенсацію аристократам, які втратили своє майно у період революції. підписав 4 укази, які фактично скасовували ”хартію 1814 р.”.
луї філіп(1830-1848) - король франції, який прийшов до влади
після прийняття ”хартії 1830р.”. його правління дістало назву липнева монархія.
під час правління луї-філіпа у франції швидко розвивалася промисловість, але
збільшувалося збідніння робітничого класу.
наполео́н ііі бонапа́рт — останній французький імператор з 1 грудня 1852
по 4 вересня 1870
, президент французької республіки з 20 грудня 1848
по 1 грудня 1852. племінник наполеона i, після низки заколотів з метою
захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як президент республіки (1848).
микола1(1825-55рр.) – російський імператор. його правління -
час найвищого розвитку абсолютизму в росії. створив третє відділення. жорстоко
переслідував вільнодумство. придушив повстання декабристів, польське повстання
1830-1831 рр., революцію в угорщині 1848-1849 рр.
америка за доби реакції та революцій.
туссен-лувертюр франсуа домінік (1743-1803 рр.) - один з керівників визвольної боротьби
гаїтянського народу (з 1791
генерал. син раба. з 1801 р - довічний правитель острова. скасував рабство. у
1802 р заарештований французами, вивезений до франції, де і помер.
сімо́н болі́вар—
лідер боротьби за незалежність іспанських колоній в пд. америці. звільнив від іспанського панування
нову гранаду та підлеглі їй території, венесуелу й провінцію
кіто. у 1819–1830 роках —
президент великої колумбії, утвореної на території цих
країн. у 1824
році звільнив перу
і став керівником утвореної на території верхнього перу республіки — болівії (1825
причины международных конфликтов.
первая причина. две точки зрения на то, какая должна быть европа: 1) правившие в священной римской империи австрийские габсбурги считали, что должна существовать единая империя, во главе которой должен стоять поддерживаемый папой римским католический император (из династии габсбургов конечно же), 2) и франция считали, что в европе должны существовать самостоятельные национальные государства.
вторая причина. в xvi в. европа расколота по религиозному признаку на католиков и протестантов. католические страны стремились остановить «ересь», протестанты считали «истинным» своё вероучение. религиозные войны стали европейского масштаба.
третья причина. противоречия — борьба за колонии, за рынки, за господство на морских торговых путях.
четвертая причина. отсутствие ясной и постоянной политики некоторых стран. позиции французских королей менялись в зависимости от интересов внутренней политики, их вероисповедания и личных симпатий, поэтому они выступали то на стороне , то на стороне испании.
велика французька революція кінця хviii ст.:
жорж жак датон. він був одним з організаторів якобінського терору та лідером монтаньярів.
максиміліан робесп*єр-один з лідерів монтаньярів. очолив радикальних якобінців, які стратили жоржа жака датона. на початку своєї політ. діяльності відстоював права 3 стану.
європа за доби реакції та революцій:
карх х(1824-1830)- король франції, раніше очолював ультрароялістів. за його правління розгорнувся ”білий терор”. прийняв рішення сплатити компенсацію аристократам, які втратили своє майно у період революції. підписав 4 укази, які фактично скасовували ”хартію 1814 р.”.
луї філіп(1830-1848) - король франції, який прийшов до влади
після прийняття ”хартії 1830р.”. його правління дістало назву липнева монархія.
під час правління луї-філіпа у франції швидко розвивалася промисловість, але
збільшувалося збідніння робітничого класу.
наполео́н ііі бонапа́рт — останній французький імператор з 1 грудня 1852
по 4 вересня 1870
, президент французької республіки з 20 грудня 1848
по 1 грудня 1852. племінник наполеона i, після низки заколотів з метою
захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як президент республіки (1848).
микола1(1825-55рр.) – російський імператор. його правління -
час найвищого розвитку абсолютизму в росії. створив третє відділення. жорстоко
переслідував вільнодумство. придушив повстання декабристів, польське повстання
1830-1831 рр., революцію в угорщині 1848-1849 рр.
америка за доби реакції та революцій.
туссен-лувертюр франсуа домінік (1743-1803 рр.) - один з керівників визвольної боротьби
гаїтянського народу (з 1791
генерал. син раба. з 1801 р - довічний правитель острова. скасував рабство. у
1802 р заарештований французами, вивезений до франції, де і помер.
сімо́н болі́вар—
лідер боротьби за незалежність іспанських колоній в пд. америці. звільнив від іспанського панування
нову гранаду та підлеглі їй території, венесуелу й провінцію
кіто. у 1819–1830 роках —
президент великої колумбії, утвореної на території цих
країн. у 1824
році звільнив перу
і став керівником утвореної на території верхнього перу республіки — болівії (1825
рік).
подробнее - на -