•Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер у 1054 р.
•Період 1054—1073 рр. в історії Русі-України називають добою тріумвірату Ярославичів — співправління братів Ізяслава, Святослава та Всеволода.
•Перша сутичка між Ярославичами та обділеними ними родичами відбулася в 1064
•На початку вересня 1068 р. половці напали на Переяславську землю.
•Упродовж 1073—1076 рр. київським князем був Святослав, якому вдалося зміцнити великокнязівську владу над удільними князями.
•Вирішальна битва відбулася 3 жовтня 1078 р. на Нежатиній ниві. І хоча брати перемогли, Ізяслав загинув.
•Князівські з'їзди (снеми).
•Першим із відомих за літописом є з’їзд князів 1072 р. у Вишгороді. Вишгородському з’їзді також був прийнятий новий збірник законів «Правда Ярославичів», що доповнив «Руську правду».
•Найвідомішим серед снемів руських князів є з’їзд 1097 р. в Любечі
•Припинив її з’їзд князів 1100 р. в Уветичах (Витичеві),
•Наступний розгром половців об’єднаним військом руських князів у битві на річці Сутінь у квітні 1103 р.
1054-1113
Це був період міжусобної боротьби Ярославичів за владу та активізації половецьких набігів, які тероризували Русь-Україну.
В 1837-1847 гг. на территории Казахстана произошло одно из самых массовых и длительных восстаний казахов против царизма под руководством Кенесары Касымулы. Главными целями восставших было сохранение независимости не вошедших в состав России областей Казахстана, прекращение колонизаций казахских земель, освобождение Казахстана от власти кокандцев. Причиной поражения восстания были политическая и внутриродовая разобщенность казахов, незаинтересованность многих феодалов в создании феодального государства, самоуправство Кенесары. Это было самое крупное восстание против колониального гнета, охватившее все три жуза. К. Касымулы остался в памяти народа как выдающийся полководец, крупный организатор и видный государственный деятель.
•Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер у 1054 р.
•Період 1054—1073 рр. в історії Русі-України називають добою тріумвірату Ярославичів — співправління братів Ізяслава, Святослава та Всеволода.
•Перша сутичка між Ярославичами та обділеними ними родичами відбулася в 1064
•На початку вересня 1068 р. половці напали на Переяславську землю.
•Упродовж 1073—1076 рр. київським князем був Святослав, якому вдалося зміцнити великокнязівську владу над удільними князями.
•Вирішальна битва відбулася 3 жовтня 1078 р. на Нежатиній ниві. І хоча брати перемогли, Ізяслав загинув.
•Князівські з'їзди (снеми).
•Першим із відомих за літописом є з’їзд князів 1072 р. у Вишгороді. Вишгородському з’їзді також був прийнятий новий збірник законів «Правда Ярославичів», що доповнив «Руську правду».
•Найвідомішим серед снемів руських князів є з’їзд 1097 р. в Любечі
•Припинив її з’їзд князів 1100 р. в Уветичах (Витичеві),
•Наступний розгром половців об’єднаним військом руських князів у битві на річці Сутінь у квітні 1103 р.
1054-1113
Це був період міжусобної боротьби Ярославичів за владу та активізації половецьких набігів, які тероризували Русь-Україну.
В 1837-1847 гг. на территории Казахстана произошло одно из самых массовых и длительных восстаний казахов против царизма под руководством Кенесары Касымулы. Главными целями восставших было сохранение независимости не вошедших в состав России областей Казахстана, прекращение колонизаций казахских земель, освобождение Казахстана от власти кокандцев. Причиной поражения восстания были политическая и внутриродовая разобщенность казахов, незаинтересованность многих феодалов в создании феодального государства, самоуправство Кенесары. Это было самое крупное восстание против колониального гнета, охватившее все три жуза. К. Касымулы остался в памяти народа как выдающийся полководец, крупный организатор и видный государственный деятель.
Объяснение: