Падение Западной Ри́мской империи (падеэние Ри́мской импе́рии, падение Рима) — затяжной процесс упадка Западной Римской империи, в результате которого государство оказалось не управлять своей огромной территорией и прекратило существование. В 410 году вестготами был взят Рим, а 4 сентября 476 года вождь германцев Одоакр заставил последнего императора Западной Римской империи Ромула Августа отречься от престола. Таким образом завершилось многовековое владычество Рима.
ответ:Економіка Індії в період британського правління (1858–1947) носила колоніальний характер і була, поруч з армією і цивільною адміністрацією, важливим інструментом управління підкореними територіями. Економіка окремих територіальних утворень (президентств, провінцій, «тубільних князівств») мала свою господарську спеціалізацію і не завжди була орієнтована на Загальноіндійський ринок. Британська влада проводили політику стримування національної консолідації різних народів і підтримували територіально-господарську роздробленість колонії. Важливими віхами в розвитку індійської економіки були будівництво залізниць і портів, а також поява фабричного текстильного виробництва.
Нові промислові підприємства з'являлися навколо жвавих портів і вздовж залізничних магістралей. В аграрному секторі впроваджувалися сучасні зрошувальні системи з використанням насосів і високотоварне господарство плантації. У багатьох містах з'являлися електростанції, банки, страхові компанії, відділення пошти і телеграфу, університети, коледжі, видавництва та лікарні
Падение Западной Ри́мской империи (падеэние Ри́мской импе́рии, падение Рима) — затяжной процесс упадка Западной Римской империи, в результате которого государство оказалось не управлять своей огромной территорией и прекратило существование. В 410 году вестготами был взят Рим, а 4 сентября 476 года вождь германцев Одоакр заставил последнего императора Западной Римской империи Ромула Августа отречься от престола. Таким образом завершилось многовековое владычество Рима.
Объяснение: это главное бедствие
ответ:Економіка Індії в період британського правління (1858–1947) носила колоніальний характер і була, поруч з армією і цивільною адміністрацією, важливим інструментом управління підкореними територіями. Економіка окремих територіальних утворень (президентств, провінцій, «тубільних князівств») мала свою господарську спеціалізацію і не завжди була орієнтована на Загальноіндійський ринок. Британська влада проводили політику стримування національної консолідації різних народів і підтримували територіально-господарську роздробленість колонії. Важливими віхами в розвитку індійської економіки були будівництво залізниць і портів, а також поява фабричного текстильного виробництва.
Нові промислові підприємства з'являлися навколо жвавих портів і вздовж залізничних магістралей. В аграрному секторі впроваджувалися сучасні зрошувальні системи з використанням насосів і високотоварне господарство плантації. У багатьох містах з'являлися електростанції, банки, страхові компанії, відділення пошти і телеграфу, університети, коледжі, видавництва та лікарні
Объяснение: