Статуя Свободы была построена 28 октября 1886 года. Французы подарили статую американскому народу в знак дружбы между Францией и Америкой. За годы монумент был признан не только олицетворением дружбы двух народов (что отодвинулось далеко на второстепенный план), но и символом свободы американского народа, символом США и Нью-Йорка в целом
Создание монумента поручили скульптору и архитектору Фредерику Бартольди. Был установлен срок - к 1876 году необходимо было завершить памятник, приурочив его к столетию Декларации независимости США. Считается, что это совместный франко-американский проект. Над пьедесталом трудились американцы, а саму статую создавали во франции. В Нью-Йорке же все части Статуи Свободы были собраны в единое целое.Скульптура является подарком Франции к Всемирной выставке 1876 года и столетию американской независимости. Статуя держит факел в правой руке и скрижаль в левой. Надпись на скрижали гласит «англ. JULY IV MDCCLXXVI» (написанная римскими цифрами дата «4 июля 1776»), эта дата является днём принятия Декларации независимости США. Одной ногой «свобода» стоит на разбитых оковах.
Найважливішою причиною виникнення держави були, насамперед, сприятливі природні умови для життя людини, українська родюча земля, помірний клімат, наявність рік і морів, географічне розташування у центрі Європи, на перехресті міграційних і торговельних шляхів, поєднання широких полів і лісу.
Наступною причиною державотворення було виникнення самого давньоукраїнського етносу - автохтонного населення з сильним генотипом, що сформувався саме на цій землі в результаті численних етнічних оновлень і перетворень. Не випадково М.Грушевський вважав, що саме слов’янські племена антів, які залучили до об’єднання залишки скіфів і сарматів, стали генетичним корінням українського народу. Таким чином український етнос сформувався в 4-7 ст. н.е. в часи існування Антського союзу.
Крім того, швидке виникнення найбільшої у Європі держави і динамічний її розвиток були би просто неможливі без багатого державотворчого досвіду і традицій, які зберігалися в пам’яті народу. Мається на увазі Велика Скіфія, Боспорське царство, Антська держава, Готський племінний союз тощо. Сучасний науковець О.Палій таким чином говорить про роль скіфів на нашій землі: «Могутній племінний союз скіфів дозрів до рівня державності уже до середини І тисячоліття до н.е., об’єднавши в тому числі і праслов’ян. Таким чином, значно раніше, ніж у більшості регіонів Європи, в Україні створилися умови для державного життя та об’єднання в межах держави Великої Скіфії майже всієї території України»[1].
Російська історіографія наукову концепцію етногенезу європейських народів, основою якої є твердження про те, що саме народ є основним суб’єктом історії, на основі його самоорганізації і виникли сучасні держави. В Кремлі досі дотримуються «норманської теорії», згідно з якою саме Рюриковичів утворили Новгородську, Київську і Московську держави. Звідси робиться політичний висновок: одна династія – одна держава, що, на думку росіян, виправдовую їх агресивну політику підкорення сусідніх народів.
Статуя Свободы была построена 28 октября 1886 года. Французы подарили статую американскому народу в знак дружбы между Францией и Америкой. За годы монумент был признан не только олицетворением дружбы двух народов (что отодвинулось далеко на второстепенный план), но и символом свободы американского народа, символом США и Нью-Йорка в целом
Создание монумента поручили скульптору и архитектору Фредерику Бартольди. Был установлен срок - к 1876 году необходимо было завершить памятник, приурочив его к столетию Декларации независимости США. Считается, что это совместный франко-американский проект. Над пьедесталом трудились американцы, а саму статую создавали во франции. В Нью-Йорке же все части Статуи Свободы были собраны в единое целое.Скульптура является подарком Франции к Всемирной выставке 1876 года и столетию американской независимости. Статуя держит факел в правой руке и скрижаль в левой. Надпись на скрижали гласит «англ. JULY IV MDCCLXXVI» (написанная римскими цифрами дата «4 июля 1776»), эта дата является днём принятия Декларации независимости США. Одной ногой «свобода» стоит на разбитых оковах.
Наступною причиною державотворення було виникнення самого давньоукраїнського етносу - автохтонного населення з сильним генотипом, що сформувався саме на цій землі в результаті численних етнічних оновлень і перетворень. Не випадково М.Грушевський вважав, що саме слов’янські племена антів, які залучили до об’єднання залишки скіфів і сарматів, стали генетичним корінням українського народу. Таким чином український етнос сформувався в 4-7 ст. н.е. в часи існування Антського союзу.
Крім того, швидке виникнення найбільшої у Європі держави і динамічний її розвиток були би просто неможливі без багатого державотворчого досвіду і традицій, які зберігалися в пам’яті народу. Мається на увазі Велика Скіфія, Боспорське царство, Антська держава, Готський племінний союз тощо. Сучасний науковець О.Палій таким чином говорить про роль скіфів на нашій землі: «Могутній племінний союз скіфів дозрів до рівня державності уже до середини І тисячоліття до н.е., об’єднавши в тому числі і праслов’ян. Таким чином, значно раніше, ніж у більшості регіонів Європи, в Україні створилися умови для державного життя та об’єднання в межах держави Великої Скіфії майже всієї території України»[1].
Російська історіографія наукову концепцію етногенезу європейських народів, основою якої є твердження про те, що саме народ є основним суб’єктом історії, на основі його самоорганізації і виникли сучасні держави. В Кремлі досі дотримуються «норманської теорії», згідно з якою саме Рюриковичів утворили Новгородську, Київську і Московську держави. Звідси робиться політичний висновок: одна династія – одна держава, що, на думку росіян, виправдовую їх агресивну політику підкорення сусідніх народів.