1)Последствия наступления финансового кризиса, в основном, имеют отрицательный характер. Наступил коллапс в банковской системе, а личные реальные доходы населения сократились за год на четверть. Произошло также сокращение потребительских расходов населения на 10-20%, падение уровня жизни и значительное смещение в структуре потребления в сторону более дешевых отечественных товаров. Страна наблюдала приближение доли сбережений после кризиса к нулевой отметке и подрывание доверия населения к властным структурам. Падение курса рубля по отношению к доллару — почти в три раза. Резко увеличились цены на товары широкого потребления. Были разорено множество фирм, и в связи с этим в огромном количестве люди теряли рабочие места. Между тем, экономика отходила от сырьевой модели, произошло развитие других отраслей, которые до финансового кризиса замещались импортом. Согласно мнению экспертов, позитивным последствием кризиса 1998 года стало повышение конкуренто российской экономики. Вследствие девальвации рубля выросли цены на импортные товары внутри страны, а цены отечественных товаров заграницей снизились, что позволило этим товарам занять рынки, которые они не могли занять раньше. Кризис 1998 года также дал шанс отечественной промышленности развиваться более стремительно, отгородил ее от импорта и увеличил возможности экспорта. Оздоровлялась и государственная политика, так как финансовый кризис заставил чиновников более ответственно относиться к планированию бюджета в дальнейшем. Малый бизнес осознал свою силу, стали развиваться крупные предприятия.
2)Основные признаки следующие:
1.Лихое время
2.Реформы
3. Чеченская война
4.Сила сми
5. Семибанкирщина
пояснение:Ельцинская победа на выборах 1996 года была поддержана влиятельными бизнесменами и банкирами (от Березовского до Потанина), что не удивительно: своим положением они во многом были обязаны именно Ельцину. Победивший на выборах "царь Борис" был щедр: некоторые из олигархов были награждены правительственными наградами, другие - получили по смехотворным ценам в свое ведение бесценные активы. Это привело к тому, что "семибанкирщина" стала напрямую влиять на государственные процессы. "Приятельский капитализм" стал одной из язв ельцинской эпохи.
Надеюсь был полезен и не потратил время зря , удачи !
Сам літопис Самійла Величка не дійшов до нас у належному вигляді — дуже пошкоджений перший том, значно менше другий. Цілком ймовірно, що книга не закінчувалася 1700 роком, бо і в заголовку, і в багатьох місцях третього тому згадуються події принаймні до 1720 року. Тому, є думка, що втрачені й прикінцеві сторінки літопису.
Самійло Величко для створення свого Літопису не обмежився вузькими локальними матеріалами та власними спогадами. Навпаки, він використав різноманітні іноземні джерела. Але за найправдивіше джерело для Величка правили діаріуш (Щоденник) козацького літописця Самійла Зорки, особистого писаря гетьмана Богдана Хмельницького та дрібні козацькі «кронички».
Літопис Величка написаний досить складною українською книжною мовою 18 століття з елементами народної мови, старослов’янізмами, словами польськими і латинськими. Літопис є одним з найголовніших і найвірогідніших творів української історіографії 2-ї половини 17 — початку 18 століття.
Літопис складається з 4 частин:
перша — «Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» — змальовує події 1648–1659 років, окремими епізодами сягаючи у 1620 рік, Описуючи війну Якова Остряниці 1638 року, Величко додає до автентичного джерела, яким користувався, — щоденника польського хроніста Шимона Окольського — власний коментар;
друга і третя частини, які охоплюють 1660–1686 та 1687–1700 роки, названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная», містять значну кількість власних Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;
у 4-й частині зібрано додатки з різних документів 17 століття.
Вперше опублікований Київською Археографічною комісією у 1848–1864 роках під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.», тт. I–IV.
«Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» Київ, 1926, Акад. наук, 268 ст.
Величко є також автором перекладу з німецької на українську мову збірника «Космографія» та передмови до нього.
1)Последствия наступления финансового кризиса, в основном, имеют отрицательный характер. Наступил коллапс в банковской системе, а личные реальные доходы населения сократились за год на четверть. Произошло также сокращение потребительских расходов населения на 10-20%, падение уровня жизни и значительное смещение в структуре потребления в сторону более дешевых отечественных товаров. Страна наблюдала приближение доли сбережений после кризиса к нулевой отметке и подрывание доверия населения к властным структурам. Падение курса рубля по отношению к доллару — почти в три раза. Резко увеличились цены на товары широкого потребления. Были разорено множество фирм, и в связи с этим в огромном количестве люди теряли рабочие места. Между тем, экономика отходила от сырьевой модели, произошло развитие других отраслей, которые до финансового кризиса замещались импортом. Согласно мнению экспертов, позитивным последствием кризиса 1998 года стало повышение конкуренто российской экономики. Вследствие девальвации рубля выросли цены на импортные товары внутри страны, а цены отечественных товаров заграницей снизились, что позволило этим товарам занять рынки, которые они не могли занять раньше. Кризис 1998 года также дал шанс отечественной промышленности развиваться более стремительно, отгородил ее от импорта и увеличил возможности экспорта. Оздоровлялась и государственная политика, так как финансовый кризис заставил чиновников более ответственно относиться к планированию бюджета в дальнейшем. Малый бизнес осознал свою силу, стали развиваться крупные предприятия.
2)Основные признаки следующие:
1.Лихое время
2.Реформы
3. Чеченская война
4.Сила сми
5. Семибанкирщина
пояснение:Ельцинская победа на выборах 1996 года была поддержана влиятельными бизнесменами и банкирами (от Березовского до Потанина), что не удивительно: своим положением они во многом были обязаны именно Ельцину. Победивший на выборах "царь Борис" был щедр: некоторые из олигархов были награждены правительственными наградами, другие - получили по смехотворным ценам в свое ведение бесценные активы. Это привело к тому, что "семибанкирщина" стала напрямую влиять на государственные процессы. "Приятельский капитализм" стал одной из язв ельцинской эпохи.
Надеюсь был полезен и не потратил время зря , удачи !
ответ: Найди основу
Объяснение:
Сам літопис Самійла Величка не дійшов до нас у належному вигляді — дуже пошкоджений перший том, значно менше другий. Цілком ймовірно, що книга не закінчувалася 1700 роком, бо і в заголовку, і в багатьох місцях третього тому згадуються події принаймні до 1720 року. Тому, є думка, що втрачені й прикінцеві сторінки літопису.
Самійло Величко для створення свого Літопису не обмежився вузькими локальними матеріалами та власними спогадами. Навпаки, він використав різноманітні іноземні джерела. Але за найправдивіше джерело для Величка правили діаріуш (Щоденник) козацького літописця Самійла Зорки, особистого писаря гетьмана Богдана Хмельницького та дрібні козацькі «кронички».
Літопис Величка написаний досить складною українською книжною мовою 18 століття з елементами народної мови, старослов’янізмами, словами польськими і латинськими. Літопис є одним з найголовніших і найвірогідніших творів української історіографії 2-ї половини 17 — початку 18 століття.
Літопис складається з 4 частин:
перша — «Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» — змальовує події 1648–1659 років, окремими епізодами сягаючи у 1620 рік, Описуючи війну Якова Остряниці 1638 року, Величко додає до автентичного джерела, яким користувався, — щоденника польського хроніста Шимона Окольського — власний коментар;
друга і третя частини, які охоплюють 1660–1686 та 1687–1700 роки, названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная», містять значну кількість власних Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;
у 4-й частині зібрано додатки з різних документів 17 століття.
Вперше опублікований Київською Археографічною комісією у 1848–1864 роках під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.», тт. I–IV.
«Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» Київ, 1926, Акад. наук, 268 ст.
Величко є також автором перекладу з німецької на українську мову збірника «Космографія» та передмови до нього.