АВИЦЕННА (Ибн-Сина) (980-1037) - выдающийся ученый, философ и врач. Настоящее его имя Абу Али Хусейн Ибн Абдаллах Ибн Сина. Труды Ибн Сины принадлежат к числу выдающихся творений, обогативших сокровищницу мировой культуры. В наследие досталось множество работ по философии, астрологии, логике, музыке, математике, психологии, теологии и многим другим наукам, но, конечно, в первую очередь это его знаменитые работы в области медицины: , .
Родившийся в Персии (на территории нынешнего Узбекистана), потом известный на Востоке под именем Авиценна, был одним из наиболее выдающихся исследователей и практиков в истории медицины.
Медициной заинтересовался очень рано, не имея еще и 12 лет от роду, он занялся ее изучением по совету знаменитого врача и философа Абу Салаха ал-Масихи. "Затем я пристрастился к науке врачевания, - говорится в автобиографии Авиценны, - и стал читать книги, посвященные ей и, конечно, преуспел в медицине в кратчайшее время так, что известные врачи того времени стали приходить ко мне за советом. Посещал я и больных, и в результате достигнутого мною опыта открылись передо мной такие врата исцеления, что это не поддается описанию. А было мне в это время шестнадцать лет". Ибн-Сина (Авиценна) начинает заниматься самостоятельной практикой и вскоре становится настолько известным врачом, что его приглашают во дворец для лечения тяжело заболевшего эмира Бухары Нуха ибн-Мансура.
Авиценна ввел в обращение множество новых трав, обладающих медицинскими свойствами, использовал антисептические свойства алкоголя и широко использовал минеральные воды. Именно в течение его жизни произошло значительное увеличение влияния восточной медицины.
Сьогодні в Україні намагаються відродити козацтво, ретельно вивчають життя козаків, їх звичаї, традиції, створюють сучасні козацькі загони. Справді, часи козацтва — частина героїчного минулого українського народу. Так в чому ж полягає такий жвавий інтерес до козаків? Чому ж ми, українці, пишається ними на весь світ?
Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що у козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Кожен в Україні чув про козаків. Козак в нашій уяві — це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею. Захисник Вітчизни, оборонець прав і віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. Про них написано багато наукових книжок, цікавих романів, знято фільмів. Про наш козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави — гімні України. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистити слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. І у це слово вкладають розуміння найбільших чеснот нашого народу.
Козацтво в Україні виникло більше 500 років тому, в час розпаду Київської Русі після монголо-татарської навали. Українські міста піднімалися з руїн, але володарем колись могутньої держави стали литовські князі, хоча переважну більшість населення Великого Князівства Литовського складали українці й білоруси. В перші часи українці під новою владою почувалися вільно, литовці не утискали їх ані віри, ані мови, ані прав чи звичаїв. Та вже у XV-XVI ст. посилився вплив поляків, починається відбирання прав і процес закріпачення селян. Українці перестали почувати себе господарями на власні землі.
Родившийся в Персии (на территории нынешнего Узбекистана), потом известный на Востоке под именем Авиценна, был одним из наиболее выдающихся исследователей и практиков в истории медицины.
Медициной заинтересовался очень рано, не имея еще и 12 лет от роду, он занялся ее изучением по совету знаменитого врача и философа Абу Салаха ал-Масихи. "Затем я пристрастился к науке врачевания, - говорится в автобиографии Авиценны, - и стал читать книги, посвященные ей и, конечно, преуспел в медицине в кратчайшее время так, что известные врачи того времени стали приходить ко мне за советом. Посещал я и больных, и в результате достигнутого мною опыта открылись передо мной такие врата исцеления, что это не поддается описанию. А было мне в это время шестнадцать лет". Ибн-Сина (Авиценна) начинает заниматься самостоятельной практикой и вскоре становится настолько известным врачом, что его приглашают во дворец для лечения тяжело заболевшего эмира Бухары Нуха ибн-Мансура.
Авиценна ввел в обращение множество новых трав, обладающих медицинскими свойствами, использовал антисептические свойства алкоголя и широко использовал минеральные воды. Именно в течение его жизни произошло значительное увеличение влияния восточной медицины.
Объяснение:
Сьогодні в Україні намагаються відродити козацтво, ретельно вивчають життя козаків, їх звичаї, традиції, створюють сучасні козацькі загони. Справді, часи козацтва — частина героїчного минулого українського народу. Так в чому ж полягає такий жвавий інтерес до козаків? Чому ж ми, українці, пишається ними на весь світ?
Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що у козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Кожен в Україні чув про козаків. Козак в нашій уяві — це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею. Захисник Вітчизни, оборонець прав і віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. Про них написано багато наукових книжок, цікавих романів, знято фільмів. Про наш козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави — гімні України. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистити слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. І у це слово вкладають розуміння найбільших чеснот нашого народу.
Козацтво в Україні виникло більше 500 років тому, в час розпаду Київської Русі після монголо-татарської навали. Українські міста піднімалися з руїн, але володарем колись могутньої держави стали литовські князі, хоча переважну більшість населення Великого Князівства Литовського складали українці й білоруси. В перші часи українці під новою владою почувалися вільно, литовці не утискали їх ані віри, ані мови, ані прав чи звичаїв. Та вже у XV-XVI ст. посилився вплив поляків, починається відбирання прав і процес закріпачення селян. Українці перестали почувати себе господарями на власні землі.