Наслідки хрущовської політики десталінізацїї суспільно-політичного життя: *
•призвела до відновлення найжорстокішого тоталітарного режиму.
•зазнала повного краху.
мала суперечливий і незавершений характер.
•привела до встановлення демократичного ладу в країні.
Особливість розвитку промисловості в часи «відлиги»: *
•залучення додаткових іноземних інвестицій у розвиток машинобудування.
•заміна галузевого принципу управління промисловістю на територіальний.
•переорієнтація господарського механізму управління промисловістю з командного на ринковий.
•уповільнення темпів розвитку електроенергетики.
Мета реформ, які проводило керівництво СРСР на чолі з Микитою Хрущовим: *
•побудова в СРСР протягом 20 років комуністичного суспільства, що підняло б життєвий рівень людей на величезний рівень.
•часткове оновлення методів управління державою, косметичний ремонт, який не зачіпав основ чинного ладу й не обмежував повного партійного контролю над суспільством.
•демонтаж тоталітарної системи, демократизація, що давало значно більше прав У країні в оновленій федерації.
•утвердження СРСР як найпередовішої країни світу, перемога соціалізму на всій планеті.
Сутність поняття «реабілітація»: *
•створення умов для рівної, вільної діяльності політичних партій, громадських організацій.
•виправдання, відновлення доброго імені несправедливо звинуваченої, зганьбленої чи засудженої особи.
•повернення на батьківщину після війни військовополонених, цивільних полонених, направлених на примусові роботи, біженців, переселенців.
•примусове, безоплатне вилучення державою для її потреб майна, продовольства громадян.
Укажіть заходи, які позитивно вплинули на рівень життя населення: *
заборона робітникам і службовцям самочинно змінювати місце роботи
інтенсифікація праці шляхом переходу на шестиденний робочий тиждень
підвищення оплати праці, перехід на п’ятиденний робочий тиждень
скасування плати за медичне обслуговування
скасування плати за навчання в старших класах школи й у вищих навчальних закладах
індустріальне будівництво житла та пом’якшення житлової проблеми
проведення грошової реформи, яка спричинила зростання цін.
Складіть речення про події та явища доби, використавши поняття і терміни: лібералізація, десталінізація, ГУЛАГ, «відлига», реабілітація, культ особи. *
Вариант 1
Укажіть цілі, які хотіло досягнути керівництво СРСР, запроваджуючи раднаргоспи. *
деяка децентралізація управління економікою
збільшення виробництва продукції, поліпшення управління народним господарством
приватизація деяких промислових підприємств
прискорення науково-технічної революції
розвиток федеративної побудови СРСР
скорочення бюрократичного апарату
створення основ для переходу на ринкові відносини
Укажіть заходи радянського керівництва у сільському господарстві в роки «відлиги». *
запровадження програми зі створення потужностей, які б забезпечили збільшення виробництва молока і м’яса під гаслом «Догнати і перегнати США»
зменшення фінансування сільського господарства
освоєння цілинних і перелогових земель
передача значної частини землі в оренду селянам
повна ліквідація присадибних господарств колгоспників
поширення над міру посівів кукурудзи
посилення податкового тиску на селян
Прочитайте уривок і вкажіть ознаку економічного розвитку, про яку йдеться в тексті.«Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми повинні виконати за п’ять років, а багато колгоспів і радгоспів, і навіть районів — за ще більш короткі строки... Україна повинна збільшити виробництво м’яса не менш, ніж до одного мільйона тонн, або в два рази проти 1958 р.». *
збереження командно-адміністративних методів управління
розвиток сільського господарства за рахунок важкої промисловості
розширення прав республіки у питаннях економічного планування
упровадження у сільськогосподарське виробництво досягнень науково-технічної революції
Вкажіть і обгрунтуйте наслідки політики Хрущова для УРСР
ответ:
в 1917 году, после февральской революции, отречения от престола и ареста, бывший российский император николай ii и его семья по решению временного правительства были высланы в тобольск.
после прихода к власти большевиков и начала гражданской войны, в апреле 1918 года, получено разрешение президиума (вцик) четвертого созыва о переводе романовых в москву с целью проведения суда над ними.
ввиду наступления чехословацкого корпуса и белой сибирской армии на восточном фронте, большевиками было решено спешно осуществить казнь в екатеринбурге, куда на тот момент была переправлена царская семья.
в качестве одной из причин расстрела советские власти называли заговор с целью освобождения николая. в последнее время ряд исследователей, публицистов , что этот заговор на самом деле являлся провокацией большевиков, стремившихся получить основания для казни.
объяснение:
их уничтожила новая власть, что бы свести к нулю возможность вознаграждения монархии, нет наследника - нет правителя, нет монархии
расстре́л ца́рской семьи́ (последнего российского императора николая ii и его семьи) был осуществлён в полуподвальном помещении дома ипатьева в екатеринбурге в ночь с 16 на 17 июля 1918 года во исполнение постановления исполкома уральского областного совета рабочих, крестьянских и солдатских депутатов[1]: 306, возглавлявшегося большевиками[прим 1]. вместе с царской семьёй были расстреляны и члены её свиты.
большинство современных сходятся во мнении, что принципиальное решение о расстреле николая ii было принято в москве (при этом обычно указывают на руководителей советской россии я. м. свердлова и в. и. ленина). однако единства по вопросам, была ли дана санкция на расстрел николая ii без суда (что фактически произошло), и была ли дана санкция на расстрел всей семьи, среди современных нет.
среди юристов также нет единства по поводу того, был ли расстрел санкционирован высшим советским руководством. если эксперт-криминалист ю. жук считает не подлежащим сомнению фактом то, что исполком уральского областного совета действовал в соответствии с инструкциями первых лиц советского государства[4]: 4—5, то старший следователь по особо важным делам скп российской федерации в. н. соловьёв, который с 1993 года вёл расследование обстоятельств убийства царской семьи[5], в своих интервью в 2008—2011 годах утверждал, что расстрел николая ii и его семьи проводился без санкции ленина и свердлова[6][7][8].
поскольку до решения президиума верховного суда россии от 1 октября 2008 года считалось, что уральский облсовет не являлся судебным или иным органом, который имел полномочия выносить приговор, описываемые события долгое время рассматривались с юридической точки зрения не как политические репрессии, а как убийство, что препятствовало посмертной реабилитации николая ii и его семьи[9].
останки пяти членов императорской семьи, а также их слуг, были найдены в июле 1991 года в окрестностях екатеринбурга под насыпью старой коптяковской дороги. в ходе следствия по уголовному делу, которое вела генпрокуратура россии, останки были идентифицированы. 17 июля 1998 года, в 80-ю годовщину расстрела, останки членов императорской семьи были захоронены в петропавловском соборе санкт-петербурга. в июле 2007 года были найдены останки царевича алексея и великой княжны марии.
в сентябре 2015 года следственный комитет россии возобновил расследование по факту гибели царской семьи[