Невозможно назвать область современной культуры — будь то география пли медицина, архитектура или театр, где бы греки не оставили глубокого следа, но особенно велик их вклад в развитие философии. «В многообразных формах греческой философии уже имеются в зародыше, в процессе возникновения, почти все позднейшие типы мировоззрений»(Ф.Эгтгелт, г. Старое предисловие к «Анти-Дюрингу».— К.Маркс и Ф. Э и г е л ь с. Сочинения. Изд. 2-е. Т. 20, с. 369.),— писал Ф. Энгельс. Мифология греков была той почвой, на которой выросли не только искусство и литература, по которая до известной степени питала и греческую пауку. Типологически первоначальное греческое мировоззрение и мироощущение не отличалось от всех общинных религий и мифологий мира. Популярность греческих мифов, которую они сохранили и поныне, объясняется отчасти том, что они дошли до нас в художественно-философской обработке величайших представителей греческой литературы и искусства.
Скасування кріпосного права в Росії, також відома як Селянська реформа - розпочата в 1861 реформа, скасувала кріпацтво в Росії. З'явилася першою та найбільш значущою з «великих реформ» Олександра II; проголошена Маніфестом про відміну кріпосного права від 19 лютого (3 березня) 1861 року.
Основні положення реформи
Селяни перестали вважатися кріпаками і стали вважатися тимчасово зобов'язаними; селяни отримали права «вільних сільських обивателів», тобто повну громадянську правоздатність у всьому, що не відносилося до їх особливих станових прав та обов'язків - членства в сільському суспільстві та володінню надільною землею.
Селянські будинки, будівлі, все рухоме майно селян було визнано їхньою особистою власністю.
Селяни отримували виборне самоврядування, нижчою (господарською) одиницею самоврядування було сільське суспільство, найвищою (адміністративною) одиницею — волость.
Поміщики зберігали власність на всі землі, що належали їм, однак зобов'язані були надати в користування селянам «садибну осілість» (прибудинковий ділянку) і польовий наділ; землі польового наділу надавалися не особисто селянам, а колективне користування сільським товариствам, які могли розподіляти їх між селянськими господарствами на свій розсуд. Мінімальний розмір селянського наділу кожної місцевості встановлювався законом.
За користування надільною землею селяни мали відбувати панщину чи платити оброк і мали права відмовитися від неї протягом 9 років.
Розміри польового наділу і повинностей мали фіксуватися у статутних грамотах, які складалися поміщиками на кожен маєток і перевірялися світовими посередниками.
Сільським товариствам надавалося право викупу садиби і за згодою з поміщиком - польового наділу, після чого всі зобов'язання селян перед поміщиком припинялися; селяни, які викупили наділ, іменувалися «селянами-власниками». Селяни також могли відмовитися від права викупу та безкоштовно отримати від поміщика наділ у розмірі чверті від наділу, який вони мали право викупити; при наділенні безплатним наділом тимчасово-зобов'язаний стан також припинявся.
Держава на пільгових умовах надала поміщикам фінансові гарантії отримання викупних платежів (викупна операція), прийнявши їхню виплату він; селяни, відповідно, мали виплачувати викупні платежі державі.
Объяснение:
Невозможно назвать область современной культуры — будь то география пли медицина, архитектура или театр, где бы греки не оставили глубокого следа, но особенно велик их вклад в развитие философии. «В многообразных формах греческой философии уже имеются в зародыше, в процессе возникновения, почти все позднейшие типы мировоззрений»(Ф.Эгтгелт, г. Старое предисловие к «Анти-Дюрингу».— К.Маркс и Ф. Э и г е л ь с. Сочинения. Изд. 2-е. Т. 20, с. 369.),— писал Ф. Энгельс. Мифология греков была той почвой, на которой выросли не только искусство и литература, по которая до известной степени питала и греческую пауку. Типологически первоначальное греческое мировоззрение и мироощущение не отличалось от всех общинных религий и мифологий мира. Популярность греческих мифов, которую они сохранили и поныне, объясняется отчасти том, что они дошли до нас в художественно-философской обработке величайших представителей греческой литературы и искусства.
Объяснение:
Скасування кріпосного права в Росії, також відома як Селянська реформа - розпочата в 1861 реформа, скасувала кріпацтво в Росії. З'явилася першою та найбільш значущою з «великих реформ» Олександра II; проголошена Маніфестом про відміну кріпосного права від 19 лютого (3 березня) 1861 року.
Основні положення реформиСеляни перестали вважатися кріпаками і стали вважатися тимчасово зобов'язаними; селяни отримали права «вільних сільських обивателів», тобто повну громадянську правоздатність у всьому, що не відносилося до їх особливих станових прав та обов'язків - членства в сільському суспільстві та володінню надільною землею.
Селянські будинки, будівлі, все рухоме майно селян було визнано їхньою особистою власністю.
Селяни отримували виборне самоврядування, нижчою (господарською) одиницею самоврядування було сільське суспільство, найвищою (адміністративною) одиницею — волость.
Поміщики зберігали власність на всі землі, що належали їм, однак зобов'язані були надати в користування селянам «садибну осілість» (прибудинковий ділянку) і польовий наділ; землі польового наділу надавалися не особисто селянам, а колективне користування сільським товариствам, які могли розподіляти їх між селянськими господарствами на свій розсуд. Мінімальний розмір селянського наділу кожної місцевості встановлювався законом.
За користування надільною землею селяни мали відбувати панщину чи платити оброк і мали права відмовитися від неї протягом 9 років.
Розміри польового наділу і повинностей мали фіксуватися у статутних грамотах, які складалися поміщиками на кожен маєток і перевірялися світовими посередниками.
Сільським товариствам надавалося право викупу садиби і за згодою з поміщиком - польового наділу, після чого всі зобов'язання селян перед поміщиком припинялися; селяни, які викупили наділ, іменувалися «селянами-власниками». Селяни також могли відмовитися від права викупу та безкоштовно отримати від поміщика наділ у розмірі чверті від наділу, який вони мали право викупити; при наділенні безплатним наділом тимчасово-зобов'язаний стан також припинявся.
Держава на пільгових умовах надала поміщикам фінансові гарантії отримання викупних платежів (викупна операція), прийнявши їхню виплату він; селяни, відповідно, мали виплачувати викупні платежі державі.