17 березня 1861 року парламент Сардинії проголосив створення Італійського королівства, яке об'єднало всі незалежні італійські держави в єдину країну під владою Сардинського королівства, король якого Віктор Емануїл II став королем Італії. За межами нового державного утворення залишились Венеція, Папська область і Трієст, які увійшли до його складу у 1866-у, 1870-у і 1919-у роках відповідно. Тимчасовою столицею об'єднаного королівства, яке керувалось ліберальною конституцією Сардинії 1848 року, став Турин.
Перші сарматські племінні об’єднання — язиги та роксолани — з’явилися на території сучасної України в 2 ст. до н. е. У серед. 1 ст. сюди перекочували аорси та алани, а язиги під їхнім тиском відійшли до Середньодунайської низовини. Сіраки проживали в Пн.-Зх. Передкавказзі. У серед. 3 ст. С. Пн. Причорномор’я підпали під навалу готів та частково увійшли до їхнього об’єднання. Кінець сарматської к-ри на території сучасної України пов’язаний із навалою гунів 375. Завойовники частково винищили С. та їхніх союзників готів, частково асимілювали їх, включивши до складу своєї орди. Сліди С. у вигляді археол. знахідок та топонімів простежуються аж до Пн. Італії, Франції та Пн. Африки.
Археол. к-ра С. на теренах від Уралу до Дону поділяється на 3 періоди: ранньосарматський (2—1 ст. до н. е.), середньосарматський (1 — серед. 2 ст.) та пізньосарматський (2-га пол. 2 — 4 ст.). Сарматська к-ра сучасної України має дещо ін. періодизацію: 1-й період (2 ст. до н. е. — серед 2 ст.) з фазами А1 (2—1 ст. до н. е.), А2 (1-ша пол. 1 ст.) та В (2-га пол. 1 — серед. 2 ст.) і 2-й період (2-га пол. 2 — 4 ст.) з фазами С1 (2-га пол. 2 — серед. 3 ст.) та С2 (2-га пол. 3 — 3-тя чв. 4 ст.).
17 березня 1861 року парламент Сардинії проголосив створення Італійського королівства, яке об'єднало всі незалежні італійські держави в єдину країну під владою Сардинського королівства, король якого Віктор Емануїл II став королем Італії. За межами нового державного утворення залишились Венеція, Папська область і Трієст, які увійшли до його складу у 1866-у, 1870-у і 1919-у роках відповідно. Тимчасовою столицею об'єднаного королівства, яке керувалось ліберальною конституцією Сардинії 1848 року, став Турин.
Перші сарматські племінні об’єднання — язиги та роксолани — з’явилися на території сучасної України в 2 ст. до н. е. У серед. 1 ст. сюди перекочували аорси та алани, а язиги під їхнім тиском відійшли до Середньодунайської низовини. Сіраки проживали в Пн.-Зх. Передкавказзі. У серед. 3 ст. С. Пн. Причорномор’я підпали під навалу готів та частково увійшли до їхнього об’єднання. Кінець сарматської к-ри на території сучасної України пов’язаний із навалою гунів 375. Завойовники частково винищили С. та їхніх союзників готів, частково асимілювали їх, включивши до складу своєї орди. Сліди С. у вигляді археол. знахідок та топонімів простежуються аж до Пн. Італії, Франції та Пн. Африки.
Археол. к-ра С. на теренах від Уралу до Дону поділяється на 3 періоди: ранньосарматський (2—1 ст. до н. е.), середньосарматський (1 — серед. 2 ст.) та пізньосарматський (2-га пол. 2 — 4 ст.). Сарматська к-ра сучасної України має дещо ін. періодизацію: 1-й період (2 ст. до н. е. — серед 2 ст.) з фазами А1 (2—1 ст. до н. е.), А2 (1-ша пол. 1 ст.) та В (2-га пол. 1 — серед. 2 ст.) і 2-й період (2-га пол. 2 — 4 ст.) з фазами С1 (2-га пол. 2 — серед. 3 ст.) та С2 (2-га пол. 3 — 3-тя чв. 4 ст.).
Объяснение: