Римське мистецтво як особливе художнє явище стали вивчати лише в ХХ віці, по суті тільки тоді усвідомивши всю його самобутність і неповторність. І все ж досі багато які видні антикознавці вважають, що історія римського мистецтва ще не написана, ще не розкрита вся складність його проблематики.
У творах древніх римлян, на відміну від греків, переважала символіка і алегорія. Відповідно пластичні образи еліонів поступилися у римлян місцем живописним, в яких переважала ілюзорність простору і форми - не тільки у фресках і мозаїках, але і в рельєфах. Статуї, подібні до Менади Скопаса або Ніке Самофракийської, вже не створювалися, зате римлянам належали неперевершені скульптурні портрети із виключно точною передачею індивідуальних особливостей особи і характеру, а також рельєфи, що достовірно фіксували історичні події.
Римське мистецтво як особливе художнє явище стали вивчати лише в ХХ віці, по суті тільки тоді усвідомивши всю його самобутність і неповторність. І все ж досі багато які видні антикознавці вважають, що історія римського мистецтва ще не написана, ще не розкрита вся складність його проблематики.
У творах древніх римлян, на відміну від греків, переважала символіка і алегорія. Відповідно пластичні образи еліонів поступилися у римлян місцем живописним, в яких переважала ілюзорність простору і форми - не тільки у фресках і мозаїках, але і в рельєфах. Статуї, подібні до Менади Скопаса або Ніке Самофракийської, вже не створювалися, зате римлянам належали неперевершені скульптурні портрети із виключно точною передачею індивідуальних особливостей особи і характеру, а також рельєфи, що достовірно фіксували історичні події.