Українські землі опинилися у складі двох держав: Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, південь України і Крим у складі Росії
Закарпаття, Галичина, Буковина – у складі Австрії ( з 1967року – Австро-Угорщини) – 70 тис. кв. км, 3,5 млн. осіб, з них 2,4 млн. – українці.
У першій половині 19 ст. відбувається занепад кріпосницьких та відродження ринкових відносин, а тобто в Україні відбувається промисловий переворот. Суть цього перевороту це перехід від феодальної системи до капіталістичної.
Ще в 18 ст. Австрійська влада робила багато реформ, вони як не як але покращували становище в Україні, хоча це навіть було незамітно. А ось Російська Імперія переживали тяжкі часи, тому що потрібно було покращувати становище на території України. Глибока криза у 19 ст. в Росії, пов'язана з невідповідністю існуючих феодальних структур та відносин у світі. Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII - першій половині XIX ст. наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853-1856 рр.), яку Росія програла. У 1861 році Олександр 2 видав маніфест про скасування кріпосного права.
Отже висновки: напевно спільним між політикою Росії та Автрії можна вважати реформи, які хоч трохи виправили становище обох країн, але ненадовго.
Одна из главных причин появления кочевого скотоводства - изменение климата. Потепление и осушение климата, учащение засух, что мешало земледелию. Резкое увеличение поголовья скота привело к сокращению пастбищ вокруг стоянок. Средства к существованию кочевники могут получать из самых разных источников-кочевое скотоводство, торговля, различные ремесла, рыболовство, охота, различные виды искусства (музыка, театр), наемный труд или даже грабеж или военные завоевания. Поскольку животным постоянно были необходимы новые пастбища, скотоводы были вынуждены несколько раз в год перемещаться с одного места на другое. Наиболее распространенным типом жилищ у кочевников были различные варианты разборных, легкопереносимых конструкций, покрываемых, как правило, шерстью или кожей (юрта, палатка или шатер). Юрта у кочевников была очень простой и удобной. Она была удобным для кочевания быстро собиралась. А зимой кочевники жили в кирпичных или в каменных домах. В центре юрты был очаг, кочевники считали его святым и оберегали. Недалеко от поселка было родовое кладбище. Посуда чаще всего делалась из небьющихся материалов (дерево, кожа). Одежда и обувь шились, как правило, из кожи, шерсти и меха. Кочевание имело свои особенности в различных регионах. В Западном и Центральном Казахстане сформировалось чистое кочевание. В Восточном Казахстане, по отрогам гор Алтая и Тянь-Шаня. В Жетысу получило распространения полукочевое скотоводство. В Южном Казахстане по берегам рек Сырдарья, Шу, Келес развивалось оседлое земледельческое хозяйство.
Українські землі опинилися у складі двох держав: Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, південь України і Крим у складі Росії
Закарпаття, Галичина, Буковина – у складі Австрії ( з 1967року – Австро-Угорщини) – 70 тис. кв. км, 3,5 млн. осіб, з них 2,4 млн. – українці.
У першій половині 19 ст. відбувається занепад кріпосницьких та відродження ринкових відносин, а тобто в Україні відбувається промисловий переворот. Суть цього перевороту це перехід від феодальної системи до капіталістичної.
Ще в 18 ст. Австрійська влада робила багато реформ, вони як не як але покращували становище в Україні, хоча це навіть було незамітно. А ось Російська Імперія переживали тяжкі часи, тому що потрібно було покращувати становище на території України. Глибока криза у 19 ст. в Росії, пов'язана з невідповідністю існуючих феодальних структур та відносин у світі. Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII - першій половині XIX ст. наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853-1856 рр.), яку Росія програла. У 1861 році Олександр 2 видав маніфест про скасування кріпосного права.
Отже висновки: напевно спільним між політикою Росії та Автрії можна вважати реформи, які хоч трохи виправили становище обох країн, але ненадовго.
Объяснение:
Средства к существованию кочевники могут получать из самых разных источников-кочевое скотоводство, торговля, различные ремесла, рыболовство, охота, различные виды искусства (музыка, театр), наемный труд или даже грабеж или военные завоевания. Поскольку животным постоянно были необходимы новые пастбища, скотоводы были вынуждены несколько раз в год перемещаться с одного места на другое. Наиболее распространенным типом жилищ у кочевников были различные варианты разборных, легкопереносимых конструкций, покрываемых, как правило, шерстью или кожей (юрта, палатка или шатер).
Юрта у кочевников была очень простой и удобной. Она была удобным для кочевания быстро собиралась. А зимой кочевники жили в кирпичных или в каменных домах. В центре юрты был очаг, кочевники считали его святым и оберегали. Недалеко от поселка было родовое кладбище. Посуда чаще всего делалась из небьющихся материалов (дерево, кожа). Одежда и обувь шились, как правило, из кожи, шерсти и меха. Кочевание имело свои особенности в различных регионах. В Западном и Центральном Казахстане сформировалось чистое кочевание. В Восточном Казахстане, по отрогам гор Алтая и Тянь-Шаня. В Жетысу получило распространения полукочевое скотоводство. В Южном Казахстане по берегам рек Сырдарья, Шу, Келес развивалось оседлое земледельческое хозяйство.
НАДЕЮСЬ