Найдите перечень особенностей коллективизации в Казахстане. (1б) А) ликвидация личных земельных наделов; изъятие собственности богатых крестьян; передача земель в аренду;
Б) форсированный характер коллективизации; обобществление – скота, семян, сельхозинвентаря и т.д.; разрешалась аренда земли и наемный труд; введены экономические стимулы;
В) разрешался наемный труд; отмена трудовой повинности; создание коллективных хозяйств (колхозов);
Г) насильственная седентаризация- оседание скотоводов-кочевников; усиленными темпами создавались колхозы в скотоводческих районах; массовое раскулачивание и репрессии к зажиточным хозяйствам.
2.Что относится к последствиям коллективизации в Казахстане? (1б.)
А) - Сверхиндустриализация за счёт деревни; создание опоры в деревне в лице бедняцкой массы;
Б) - массовая миграция за пределы республики; голод 1931-1933гг.; вооруженные выступления казахского крестьянства;
В) - получение доходов от экспорта зерна; проблема продовольственных ресурсов;
Г) – создание новых коллективных хозяйств; развитие частных подсобных скотоводческих хозяйств.
3.Какие события относятся к политическим репрессиям в Казахстане? (1б.)
А) - ГУЛАГ; «большой терор»; «московские процессы»;
Б) – «ежовщина»; «ликвидация кулачества как класса»;
В) – «Малый Октябрь»; Карлаг; степлаг; «советизация аула»;
Г) – «советизация деревни»; «Ленинградское дело», «дело врачей» - репрессии;
4.АЛЖИР- (1б.)
А) лагерь для заключенных, распологавшийся в г.Джезказгане; первая партия заключенных прибыла в лагерь весной 1940 г.; после войны узниками лагеря были построены обогатительная фабрика, ТЭЦ, плотина Кенгирского водохрнилища;
Б) ИТЛ ГУЛАГА , располагавшийся на территории Карагандинской области4 центр лагеря располагался в селе Долинка;
В) состав заключенных – «члены семей изменников Родины»; открыт в начале 1938 г.на базе 26-го поселка трудопоселений в населенном пункте Тонкерис;
5. Кто из представителей интеллигенции был подвергнут репрессиям 1937-1938 гг.? (1б.)
А) О.Исаев,С.Сейфуллин, О.Жандосов, Т.Жургенов, А.Тогжанов, Т.Рыскулов;
Б) К.Сатпаев, А.Маргулан,А.Кастеев; К.Аманжолов;
В) М.Ауэзов,С.Муканов,Г.Мусрепов;Ж.Жабаев;
Г) Б.Момышулы, С.Мауленов, М.Габдуллин.
Зокрема, у Києві й багатьох інших містах Центральної й Лівобережної України «Просвіти» були зареєстровані вже у 1906 році. Приміром, видатний письменник і громадський діяч Михайло Коцюбинський створив, очолив і зареєстрував разом із колегами Чернігівську «Просвіту» якраз у 1906 році.
Архівні джерела засвідчують: перша спроба легалізувати «Просвіту» на Полтавщині теж датується 1906 роком. Однак намагання полтавської інтелігенції виявилися марними, оскільки на Полтавщині російський імперіалізм утискував все українське особливо жорстко, адже окупаційна влада після трагічної для українців Полтавської битви і невдалого воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи постійно позиціонувала Полтаву як «город русской слави». Отож, 21 червня 1906 року Полтавське губернське присутствіє відмовило українській інтелігенції Полтави в реєстрації статуту «Просвіти». У книзі «Полтавщина в перший рік Української
Зокрема, у Києві й багатьох інших містах Центральної й Лівобережної України «Просвіти» були зареєстровані вже у 1906 році. Приміром, видатний письменник і громадський діяч Михайло Коцюбинський створив, очолив і зареєстрував разом із колегами Чернігівську «Просвіту» якраз у 1906 році.
Архівні джерела засвідчують: перша спроба легалізувати «Просвіту» на Полтавщині теж датується 1906 роком. Однак намагання полтавської інтелігенції виявилися марними, оскільки на Полтавщині російський імперіалізм утискував все українське особливо жорстко, адже окупаційна влада після трагічної для українців Полтавської битви і невдалого воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи постійно позиціонувала Полтаву як «город русской слави». Отож, 21 червня 1906 року Полтавське губернське присутствіє відмовило українській інтелігенції Полтави в реєстрації статуту «Просвіти».