Найдите положительные и отрицательные итоги реформации. итоги реформационного движения невозможно охарактеризовать однозначно. с одной стороны, католический мир, который объединял все народы западной европы под духовным руководством папы римского, прекратил существование. единая католическая церковь была заменена множеством национальных церквей, которые часто находились в зависимости от светских правителей, тогда как раньше клирикимогли апеллировать к папе в качестве арбитра. с другой стороны, национальные церкви росту национального сознания народов европы. при этом существенно повысился культурный и образовательный уровень жителей северной европы, которая до этого была как бы окраиной христианского мира — необходимость изучения библии приводила к росту как начальных учебных заведений (в основном в форме церковно-приходских школ), так и высших, что выразилось в создании университетов для подготовки кадров национальных церквей. для некоторых языков специально была разработана письменность, чтобы иметь возможность издавать на них библию.провозглашение духовного равенства стимулировало развитие представлений о равенстве политическом. так, в странах, где большинство составляли реформаты, мирянам представлялись большие возможности в церковью, а гражданам — в государством.основным же достижением реформации стало то, что она значительно по смене старых феодальных отношений на новые капиталистические. стремление к , к развитию промышленности, к отказу от дорогостоящих развлечений (равно как и дорогостоящих богослужений накоплению капитала, который вкладывался в торговлю и производство. в итоге протестантские государства начали опережать в развитии католические и православные. даже сама этика протестантов развитию .
Аграрний переворот XV—XVI століть (початок Британської аграрної революції) був найважливішою передумовою промислової революції. В результаті нього прискореними темпами розвивалося високотоварне, засноване на фермерстві сільське господарство. Англійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому.
Зовнішньо-економічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну-Державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.
Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було географічне розташування Великої Британії та природно-економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.
Объяснение:
Образ Максима Залізняка є втіленням нескінченної сили волі та жаги до справедливості. Він був талановитим воєначальником, своїми гарячими закликами йому вдавалося організовувати народ та вести за собою. Разом зі своїми однодумцями, Максим Залізняк у 1768 році підняв наймаштабніше повстання українського народу проти влади панів Речі Посполитої, яке отримало назву Коліївщина.
Народився славний козак та майбутній отаман у 1739 році в селі Медведівка, що на Черкащині. Після смерті батька Іова Залізняка, маленький Максим певний час жив у старшої сестри. На момент коли йому виповнилося 13 років, вже був вирішений його життєвий шлях – Максим Залізняк почав служити на Запорізькій Січі, де став джурою Тимошківського куреня. Незабаром юнака посвятили в козаки та прийняли до Пластунківського куреня.
Через деякий час доля знову йому усміхнулась, вона мов би натякала на певний шлях і роль в житті України. 1762 рік став визначним, Залізняка призначили на посаду підпушкарія. В його обов’язки входила перевірка стану гармат, які були на озброєнні Запорізької Січі.
Загострене почуття справедливості та політична свідомість не давали Залізняку залишатись осторонь та закривати очі на відношення польського панства до підневольної Правобережної України. Репресії та погіршення умов життя народу спонукали його діяти.