Євген Коновалець – полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.
Січовики створили Стрілецьку раду – представницький орган, що репрезентував потреби куреня та координував його внутрішній устрій (за революційними звичаями при військових відділах формувалися представницькі комітети).
На раді було скасовано комітети та правило вибірності командирів (відновлюючи козацтво як військову формацію, характерним для того часу було й повернення козацьких архаїзмів, зокрема виборності старшин). Стрілецька рада перетворилася на дорадчий старшинський орган при командирові.
І що найважливіше – було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Річ у тім, що ідея соціалізму про класову боротьбу дискутувала із питанням національної цілісності. Січовики вирішили це питання раз і назавжди, віддаючи перевагу національним інтересам
Гаврило Олексич, «увидев королевича, влекомого под руки, въехал до самого корабля по сходням, по которым бежали с королевичем», поднялся на борт, был сброшен вниз, но потом снова вступил в бой. Сбыслав Якунович, вооружённый только одним топором, бросился в самый центр вражеского войска, а за ним ловчий Александра ;— Яков Полочанин размахивал своим длинным мечом. Отрок Савва проник в центр шведского лагеря, «ворвался в большой королевский златоверхий шатер и подсек столб шатерный»; потеряв опору, шатёр свалился на землю. Новгородец Меша со своей дружиной потопил три вражеских корабля. Шестой упомянутый воин ;— слуга Александра Ярославича Ратмир сражался пешим против нескольких шведов, был ранен и погиб.
Євген Коновалець – полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.
Січовики створили Стрілецьку раду – представницький орган, що репрезентував потреби куреня та координував його внутрішній устрій (за революційними звичаями при військових відділах формувалися представницькі комітети).
На раді було скасовано комітети та правило вибірності командирів (відновлюючи козацтво як військову формацію, характерним для того часу було й повернення козацьких архаїзмів, зокрема виборності старшин). Стрілецька рада перетворилася на дорадчий старшинський орган при командирові.
І що найважливіше – було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Річ у тім, що ідея соціалізму про класову боротьбу дискутувала із питанням національної цілісності. Січовики вирішили це питання раз і назавжди, віддаючи перевагу національним інтересам
Объяснение: