ответ: После распада Российской империи 24 февраля 1918 года была провозглашена независимая и демократическая Эстонская Республика. Независимость была достигнута в ходе Освободительной войны. 2 февраля 1920 года Советская Россия и Эстония подписали мирный договор о взаимном признании. 22 сентября 1921 года Эстония стала членом Лиги наций.8 мая 1990 года независимость Эстонии была восстановлена.17 сентября 1991 года Эстония была принята в ООН.В 2004 году Эстония стала членом Европейского Союза и НАТО.
Объяснение: Константин Пятс потерял власть в июне 1940 года в процессе присоединения Эстонии к СССР. Он был арестован советскими властями и депортирован вместе с семьёй в ссылку в Уфу в конце июля 1940 года — ещё до официального присоединения государства к СССР, произошедшего 6 августа того же года. В 1942 году помещён в Казанскую тюремную психиатрическую больницу без предъявления обвинения. Только в 1952 году Пятсу объявили приговор — 25 лет лишения свободы с конфискацией всего имущества. Старший сын Лео (1902—1988) в 1939 году бежал Финляндию, оттуда переехал в Швецию, умер бездетным. Младший сын Виктор (1906—1952) умер в Бутырской тюрьме в Москве 4 марта 1952 г..
Римський імператор, який правив у 284—305 роках н. е. Діоклетіан відомий тим, що жорстоко переслідував християн. Один з його указів вимагав знищувати копії Святих Писань. Незважаючи на його спроби знищити всі рукописи перших християн, тисячі стародавніх рукописів і фрагментів збереглися до наших днів. (Див. додаток А3, «Як Біблія дійшла до наших днів».)
Діоклетіан народився у римській провінції Далмація. При народженні йому дали ім’я Діокл; його повне ім’я — Гай Аврелій Валерій Діоклетіан. У 285 році н. е. він став єдиновладним правителем Римської імперії. Діоклетіан провів реформи, які стосувалися різних сфер життя і до зміцнити імперію. Він здійснив новий адміністративний поділ і запровадив тетрархію, тобто чотиривладдя. Діоклетіан також поділив імперію на східну і західну частини, що, на думку деяких істориків, стало передумовою виникнення Візантійської імперії. У 305 році н. е. Діоклетіан зрікся влади і через кілька років помер; під кінець життя він повністю розчарувався у своїх наступниках, які ніяк не могли поділити владу.
Завершальні роки правління Діоклетіана ввійшли в історію як період останнього найжорстокішого гоніння християн. Серед причин такого гоніння називають бажання влади відновити цілковиту єдність імперії,— а нова релігія, як вважалося, сприяла сепаратистським настроям,— і вплив філософів, які виступали проти християн. Ще однією причиною міг бути вплив Діоклетіанового наступника, Галерія,— фанатичного послідовника традиційної римської релігії.
Объяснение:
Константин Пятс потерял власть в июне 1940 года в процессе присоединения Эстонии к СССР. Он был арестован советскими властями и депортирован вместе с семьёй в ссылку в Уфу в конце июля 1940 года — ещё до официального присоединения государства к СССР, произошедшего 6 августа того же года. В 1942 году помещён в Казанскую тюремную психиатрическую больницу без предъявления обвинения. Только в 1952 году Пятсу объявили приговор — 25 лет лишения свободы с конфискацией всего имущества.
Старший сын Лео (1902—1988) в 1939 году бежал Финляндию, оттуда переехал в Швецию, умер бездетным.
Младший сын Виктор (1906—1952) умер в Бутырской тюрьме в Москве 4 марта 1952 г..
Подробнее - на -
Римський імператор, який правив у 284—305 роках н. е. Діоклетіан відомий тим, що жорстоко переслідував християн. Один з його указів вимагав знищувати копії Святих Писань. Незважаючи на його спроби знищити всі рукописи перших християн, тисячі стародавніх рукописів і фрагментів збереглися до наших днів. (Див. додаток А3, «Як Біблія дійшла до наших днів».)
Діоклетіан народився у римській провінції Далмація. При народженні йому дали ім’я Діокл; його повне ім’я — Гай Аврелій Валерій Діоклетіан. У 285 році н. е. він став єдиновладним правителем Римської імперії. Діоклетіан провів реформи, які стосувалися різних сфер життя і до зміцнити імперію. Він здійснив новий адміністративний поділ і запровадив тетрархію, тобто чотиривладдя. Діоклетіан також поділив імперію на східну і західну частини, що, на думку деяких істориків, стало передумовою виникнення Візантійської імперії. У 305 році н. е. Діоклетіан зрікся влади і через кілька років помер; під кінець життя він повністю розчарувався у своїх наступниках, які ніяк не могли поділити владу.
Завершальні роки правління Діоклетіана ввійшли в історію як період останнього найжорстокішого гоніння християн. Серед причин такого гоніння називають бажання влади відновити цілковиту єдність імперії,— а нова релігія, як вважалося, сприяла сепаратистським настроям,— і вплив філософів, які виступали проти християн. Ще однією причиною міг бути вплив Діоклетіанового наступника, Галерія,— фанатичного послідовника традиційної римської релігії.