Назовите одно любое событие (явление процесс) произошедшее в вашем регионе (новосибирск, новосибирская область) какое значение имело указанное вами событие для вашего региона, или населенного пункта, или нашей страны, или мира в целом?

Передумови виникнення козацтва були пов’язані з історичною ситуацією на українських землях наприкінці XVI ст. У той час південно-східна межа розселення українців досягала так званого Дикого Поля — необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.

Причини появи українського козацтва, зумовлені такими взаємопов’язаними факторами:
По-перше – це природне прагнення людей до особистої, господарської, духовної і політичної свободи, яку вони у Польсько-Литовській державі поступово втрачали. Щоб отримати цю свободу, найсміливіші, найпідприємливіші селяни іміщани Поділля,,Волиніі, Київщини, а також Західного Поділля і Галичини втікали з давно обжитих земель спочатку у степи Південної Брацлавщини та Київщини, а згодом у безкраї простори Дикого Поля та за Дніпровські пороги.По-друге – на цих необжитих землях втікачі знаходили особисту волю, але разом з тим життя тут проходило на межі смертельного ризику, під постійною загрозою ворожого татаро-турецького нападу і знищення, тому вони постійно мали бути готовими до відсічі і боротьби з ворогомДо появи українського козацтва вели і такі глибинні причини, як інстинкт самозбереження народу, небажання частини еліти нації втратити велич княжої доби, незалежності, яка, хоча мінімально, але ще втримувалась до др. пол. ХУ ст.Козацький стан втілював споковічне прагнення людини до волі, свободи, романтики, слави, мужності, це була втеча і захист від примусу, підданства, приниження і т. д.Отже, причини, які зумовили виникнення українського козацтва, мали комплексний характер. До них належали як економічні, політичні, військово-стратегічні, так і соціальні чинники тощо. Ігнорування чи, навпаки, гіпертрофоване зображення будь-якого з них призводять до деформованого відтворення обставин появи і розвитку козацтва. Тут недоцільно віддавати пріоритет господарським заняттям населення перед необхідністю захисту південного порубіжжя від вторгнень татар або акцентувати увагу лише на втечах від панів як одній з форм соціальної боротьби на шкоду іншим факторам. Лише з урахуванням усіх обставин, причому не механічно, а в широкому діалектичному взаємозв’язку, можна наблизитись до відтворення цілісної картини виникнення та початкових етапів розвитку українського козацтва.

Начало XVIII в. и петровские реформы в экономической истории России являются важнейшим моментом в развитии промышленности. Именно с этого времени начинается «мануфактурный» период в истории русской промышленности, который в условиях крепостного хозяйства затянулся до половины XIX в., когда эта «крепостная» мануфактура полностью превратилась в капиталистическую мануфактуру, а затем в капиталистическую фабрику. Предысторией этого мануфактурного периода в промышленном развитии России является, с одной стороны, развитие крепостной вотчинной промышленности в Русском государстве ХVII в., а с другой ремесленной и кустарной мелкой промышленности. 
Хотя начало XVIII в. мы можем считать первой гранью мануфактурного периода в промышленном развитии России, это не должно быть понимаемо в том смысле, что русская мануфактура и развившаяся крупная промышленность возникли только в начале XVIII в., были созданы только Петром и притом « искусственно» им насаждены, без всякой предшествующей экономической подготовки (как это впервые стал утверждать один из историков русской промышленности Корсак, а за ним и многие писатели народнического направления). Наоборот, из предыдущего изложения мы видели, что уже в Русском государстве второй половины XVII в. наряду с господством мелкой городской ремесленной промышленности зарождаются формы «крупной» (по тому времени) промышленности. Первые ее зачатки зарождаются в крупных вотчинных хозяйствах в виде различных работающих на широкий рынок промышленных производств (предприятия Морозова и др.) или появляются в форме иностранных предприятий, создаваемых преимущественно для удовлетворения военных и прочих нужд государства. Но все же эти зачатки и своеобразные формы «крупной» промышленности еще не положили в XVII в. начала мануфактурного периода в русской промышленности. Это начало следует отнести именно к петровским преобразованиям, так как; отдельные элементы, бывшие уже налицо раньше и являвшиеся необходимыми предпосылками возникновения мануфактуры, во время Петра 1 вылились уже в законченную систему. Вопрос о социально-экономической природе петровской промышленности и петровских мануфактур издавна вызывал острые разногласия среди историков и экономистов. Этот вопрос дискутируется и до настоящего времени. Основной вопрос шел о том, являются ли петровские ману- фактуры капиталистическими предприятиями и создали ли они, хотя бы в зачаточной форме, тот «капиталистический уклад», который заложил начало дальнейшего строительства промышленности России на капиталистических основах? Или петровские мануфактуры были мануфактурами «крепостными», как и вся экономика петровской эпохи, и «перелом» от феодаль но-крепостнической экономики мануфактур произошёл позднее, где-нибудь и конце XVIII в. или в начало XIX в.