Ярослав Осмомысл родился в 1130 году, и был сыном Галицкого князя Владимира Володаревича. Он был женат в 1149 году на дочери князя Юрия Долгорукого, Ольге.
Князь Владимир за время своего правления воевал с Волынским княжеством, и в результате захватил огромные земли на территории Волыни (современная Западная Украина, Румыния и Молдавия). Он умер в 1153 году, оставив сыну обширные территории и титул князя Галицкого.
В том же году началась война между Галицким княжеством и князем Изяславом Мстиславичем, великим князем Киевским, за Волынские земли. Битва под Теребовлем оказалась очень кровопролитной, и закончилась она отступлением Изяслава.
Ярослав, как и его отец, был умным и хитрым правителем. Он умел принимать поражение, пользоваться обстоятельствами и понимать и военные силы своего противника. Он находил себе сильных и надежных союзников для эффективной борьбы с Киевским княжеством – это были Польское и Венгерское королевства, которые в то время враждовали с Россией. Ярослав также улучшал отношения с Византией. От этих действий он скорее всего и получил свое название - “Осмомысл”, что означает что он был очень мудрым.
Ярослав не только вел успешные войны против Киевского княжества, но и улучшал экономику. Быстрыми темпами развивалось земледелие, ремесло и торговля с другими странами. Галицкое княжество процветало.
Правление Ярослава было очень успешным, и он скончался в 1187 году.
Появу грецьких поселень історики датують серединою 7 ст. до н. е.
Першою колонією в україні вважають поселення на острові Березань неподалік сучасного міста Очаків. Протягом 6-5 ст до н.е. грецькі переселенці опанували все північне узбережжя Чорного моря. Так виникли Тіра, Ольвія, Херсонес Таврійський, Пантикапей, Феодосія, Німфей, Тірітака,Фанагорія тощо. Близько 480 р. до н. е. там виникло Босфорське царство, об'єднавши понад 20 грецьких міст. Столицею держава був Пантикапей. Коли землі не могли прогодувати всіх, а вільних ділянок у Греції бракувало, греки вирішили пересилитися на чужину. Провідними заняттями колоністів були вирощування зерна, винограду, городини, рибальство й виготовлення рибних продуктів, скотарство. Вирощевання олив, як галузь, не розвивалось. Високого рівня досягло ремісниче виробництво- металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки. Також слави зазнали майстри-ювеліри: виготовляли дивовижної краси прикраси на замовлення скіфських вельмож, зокрема й славнозвісну пектораль скіфського царя. Карбували власні монети. Державне та суспільне життя античних міст Північного Причорномор'я та Криму складалося так само, як і в Греції. Вони дістали такуж освіту,як і повноправні мешканці Греції. Греки пересилилися разом зі своїми богами. Що правда, з часом дедалі більшого значення набували місцеві особливості в значені окремих культур. Верховним богом був Аполон. Грецькі переселенці вірили, що саме він є заступником колоністів. Культи відправлялися в капищах, храмах, на вівтарях та й просто в житлових будинках. Мали своїх літераторів, драматургів, учених, філософів. Також в Ольвії проводили ахілеї- спортивні змагання. Гуни знищили Босфорське царство та інші грецькі міста колонії.
Ярослав Осмомысл родился в 1130 году, и был сыном Галицкого князя Владимира Володаревича. Он был женат в 1149 году на дочери князя Юрия Долгорукого, Ольге.
Князь Владимир за время своего правления воевал с Волынским княжеством, и в результате захватил огромные земли на территории Волыни (современная Западная Украина, Румыния и Молдавия). Он умер в 1153 году, оставив сыну обширные территории и титул князя Галицкого.
В том же году началась война между Галицким княжеством и князем Изяславом Мстиславичем, великим князем Киевским, за Волынские земли. Битва под Теребовлем оказалась очень кровопролитной, и закончилась она отступлением Изяслава.
Ярослав, как и его отец, был умным и хитрым правителем. Он умел принимать поражение, пользоваться обстоятельствами и понимать и военные силы своего противника. Он находил себе сильных и надежных союзников для эффективной борьбы с Киевским княжеством – это были Польское и Венгерское королевства, которые в то время враждовали с Россией. Ярослав также улучшал отношения с Византией. От этих действий он скорее всего и получил свое название - “Осмомысл”, что означает что он был очень мудрым.
Ярослав не только вел успешные войны против Киевского княжества, но и улучшал экономику. Быстрыми темпами развивалось земледелие, ремесло и торговля с другими странами. Галицкое княжество процветало.
Правление Ярослава было очень успешным, и он скончался в 1187 году.
Відповідь:
Появу грецьких поселень історики датують серединою 7 ст. до н. е.
Першою колонією в україні вважають поселення на острові Березань неподалік сучасного міста Очаків. Протягом 6-5 ст до н.е. грецькі переселенці опанували все північне узбережжя Чорного моря. Так виникли Тіра, Ольвія, Херсонес Таврійський, Пантикапей, Феодосія, Німфей, Тірітака,Фанагорія тощо. Близько 480 р. до н. е. там виникло Босфорське царство, об'єднавши понад 20 грецьких міст. Столицею держава був Пантикапей. Коли землі не могли прогодувати всіх, а вільних ділянок у Греції бракувало, греки вирішили пересилитися на чужину. Провідними заняттями колоністів були вирощування зерна, винограду, городини, рибальство й виготовлення рибних продуктів, скотарство. Вирощевання олив, як галузь, не розвивалось. Високого рівня досягло ремісниче виробництво- металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки. Також слави зазнали майстри-ювеліри: виготовляли дивовижної краси прикраси на замовлення скіфських вельмож, зокрема й славнозвісну пектораль скіфського царя. Карбували власні монети. Державне та суспільне життя античних міст Північного Причорномор'я та Криму складалося так само, як і в Греції. Вони дістали такуж освіту,як і повноправні мешканці Греції. Греки пересилилися разом зі своїми богами. Що правда, з часом дедалі більшого значення набували місцеві особливості в значені окремих культур. Верховним богом був Аполон. Грецькі переселенці вірили, що саме він є заступником колоністів. Культи відправлялися в капищах, храмах, на вівтарях та й просто в житлових будинках. Мали своїх літераторів, драматургів, учених, філософів. Також в Ольвії проводили ахілеї- спортивні змагання. Гуни знищили Босфорське царство та інші грецькі міста колонії.