Перша хвиля арештів — серпень — вересень 1965 р. (заарештовано 25 осіб).
Друга хвиля арештів — 1970-1972 рр. (заарештовано понад 100 осіб).
Третя хвиля арештів — початок 80-х років (заарештовано понад 60 осіб).
Наприкінці 70-х — на початку 80-х років дисидентів здебільшого звинувачували за кримінальними, а не політичними статтями, або направляли на примусове лікування в психіатричні лікарні.
2. Ізоляція в психіатричних лікарнях.
Ініціатором застосування психіатрії з каральною метою виступив голова КДБ СРСР Ю. Андропов. З-поміж лікарень особливою жорстокістю вирізнялася дніпропетровська, яку було перетворено на справжню психіатричну в’язницю.
У спецпсихлікарнях перебували:
• Анатолій Лупиніс — поет, за читання власних віршів біля пам’ятника Т.Шевченку в Києві;
• Володимир Клебанов — інженер з Донецька, який зробив спробу організувати незалежні профспілки;
• Павло Скачок — журналіст, за бажання виїхати за кордон;
• Петро Григоренко — генерал;
• Леонід Плющ — математик;
• Микола Плахотнюк — лікар та інші.
За підрахунками Л. Плюща, у 70-х роках в СРСР було близько 2 тис. політв’язнів психіатричних лікарень.
3. Позасудові переслідування:
• звільняли з роботи:
• виключали з партії, спілок, громадських організацій;
• позбавляли радянського громадянства;
• організовували громадський осуд.
4. У 1984-1985 рр. в тяжких умовах ув’язнення померли В. Стус, О.Тихий, В. Марченко, Ю. Литвин.
1. Арешти.
Перша хвиля арештів — серпень — вересень 1965 р. (заарештовано 25 осіб).
Друга хвиля арештів — 1970-1972 рр. (заарештовано понад 100 осіб).
Третя хвиля арештів — початок 80-х років (заарештовано понад 60 осіб).
Наприкінці 70-х — на початку 80-х років дисидентів здебільшого звинувачували за кримінальними, а не політичними статтями, або направляли на примусове лікування в психіатричні лікарні.
2. Ізоляція в психіатричних лікарнях.
Ініціатором застосування психіатрії з каральною метою виступив голова КДБ СРСР Ю. Андропов. З-поміж лікарень особливою жорстокістю вирізнялася дніпропетровська, яку було перетворено на справжню психіатричну в’язницю.
У спецпсихлікарнях перебували:
• Анатолій Лупиніс — поет, за читання власних віршів біля пам’ятника Т.Шевченку в Києві;
• Володимир Клебанов — інженер з Донецька, який зробив спробу організувати незалежні профспілки;
• Павло Скачок — журналіст, за бажання виїхати за кордон;
• Петро Григоренко — генерал;
• Леонід Плющ — математик;
• Микола Плахотнюк — лікар та інші.
За підрахунками Л. Плюща, у 70-х роках в СРСР було близько 2 тис. політв’язнів психіатричних лікарень.
3. Позасудові переслідування:
• звільняли з роботи:
• виключали з партії, спілок, громадських організацій;
• позбавляли радянського громадянства;
• організовували громадський осуд.
4. У 1984-1985 рр. в тяжких умовах ув’язнення померли В. Стус, О.Тихий, В. Марченко, Ю. Литвин.