Англія, Франція, Німеччина та Україна: економічна історія. Реферат
У рефераті подано відомості про економічну історію Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ - ХХ століттях
Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.
Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII - першій половині ХІХ, ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.
Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень, Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині - нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.
Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.
Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж-в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.
Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.
У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності - 104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.
Відсталою порівняно із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною.
Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд. франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.
Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів) стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.
Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народному господарству республіки, склали величезну суму - 205 млрд. крб., - яка в п'ятеро перевищувала державні витрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт та інших підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. А загальні втрати, яких зазнали населення та народне господарство України, склали астрономічну цифру - майже 1,2 трлн крб.
1. поучаствовать в переделе колоний и сфер влияния в мире. Россия, в основном претендовала на территории дальневосточной Азии - Тибет, Китай, Японию, Корею. Впрочем, был также определенный интерес к странам Средней Азии (особенно к Ирану) и Африки (Эфиопия). 2. две международные конференции, состоявшиеся в 1899 и 1907 в Гааге (Нидерланды); имели целью ограничить рост вооружений и выработать мирные решения международных споров. Конференции отразили рост пацифистских настроений и обеспокоенность резким увеличением количества оружия и его убойной и разрушительной силы. В 1898 Николай II выступил с предложением созвать международную конференцию, чтобы ограничить "развитие современных вооружений". Такая конференция состоялась в 1899 в Гааге, открылась 18 мая и заседала до 29 июля. В ней приняли участие представители 26 стран Европы, Азии и Америки. На конференции были заключены три конвенции и приняты три декларации. Важным результатом конференции явилась конвенция о мировом разрешении международных споров, предполагавшая учреждение постоянного Третейского суда, на слушаниях которого не должны были затрагиваться "ни честь, ни жизненные интересы сторон". Далее следовали: конвенция о законах и обычаях сухопутной войны, конвенция, распространяющая применение Женевской конвенции 1864 на морскую войну (о больных и раненых), и декларации, запрещавшие применение ядовитых газов и других отравляющих веществ, разрывных пуль и снарядов. 3.Причиной стало столкновение российских и японских интересов на Дальнем Востоке. России нуждалась в усилении господства в Восточной Азии. Япония была заинтересована в расширении экономического пространства. 4. Дальни Восток был слаб неготов к войне был без объявления войны Япония напала, недостатки власти- военной и внешнеполитической, кризис в стране, слабая армия. 5. был аннулирован договор,подписание которого состоялось ранее, в 1896 году, между Россией и Китаем ,который предусматривал военную и техническую И другой договор прекратил свое действие - это была конвенция 1898 года,которую тоже заключали Россия и Китай.Она давала возможность России использовать Ляодунский полуостров и Порт -Артур. Сам Портсмутский договор включал 15 статей.И согласно этим статьям Япония получила право на Ляодунский полуостров,и на южную часть Сахалина.Так же и рыбную ловлю разрешено было вести у берегов России японскому рыболовному флоту. Портсмутский договор был аннулирован только после разгрома и капитуляции Японии в 1945 году. 7. Росиию мало кто поддерживал, даже Франция, которая, вроде бы и объединилась с Росиией, сообщала мировой общественности, что это для поддержки России. Англия и США мечтали заполучить столь большую территорию, а Япония (хоть и не была мировой державой, но всё-таки с ней война) - хотела урвать кусок
Відповідь:
Англія, Франція, Німеччина та Україна: економічна історія. Реферат
У рефераті подано відомості про економічну історію Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ - ХХ століттях
Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.
Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII - першій половині ХІХ, ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.
Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень, Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині - нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.
Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.
Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж-в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.
Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.
У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності - 104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.
Відсталою порівняно із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною.
Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд. франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.
Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів) стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.
Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народному господарству республіки, склали величезну суму - 205 млрд. крб., - яка в п'ятеро перевищувала державні витрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт та інших підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. А загальні втрати, яких зазнали населення та народне господарство України, склали астрономічну цифру - майже 1,2 трлн крб.
2. две международные конференции, состоявшиеся в 1899 и 1907 в Гааге (Нидерланды); имели целью ограничить рост вооружений и выработать мирные решения международных споров. Конференции отразили рост пацифистских настроений и обеспокоенность резким увеличением количества оружия и его убойной и разрушительной силы.
В 1898 Николай II выступил с предложением созвать международную конференцию, чтобы ограничить "развитие современных вооружений". Такая конференция состоялась в 1899 в Гааге, открылась 18 мая и заседала до 29 июля. В ней приняли участие представители 26 стран Европы, Азии и Америки. На конференции были заключены три конвенции и приняты три декларации. Важным результатом конференции явилась конвенция о мировом разрешении международных споров, предполагавшая учреждение постоянного Третейского суда, на слушаниях которого не должны были затрагиваться "ни честь, ни жизненные интересы сторон". Далее следовали: конвенция о законах и обычаях сухопутной войны, конвенция, распространяющая применение Женевской конвенции 1864 на морскую войну (о больных и раненых), и декларации, запрещавшие применение ядовитых газов и других отравляющих веществ, разрывных пуль и снарядов.
3.Причиной стало столкновение российских и японских интересов на Дальнем Востоке. России нуждалась в усилении господства в Восточной Азии. Япония была заинтересована в расширении экономического пространства.
4. Дальни Восток был слаб неготов к войне был без объявления войны Япония напала, недостатки власти- военной и внешнеполитической, кризис в стране, слабая армия.
5. был аннулирован договор,подписание которого состоялось ранее, в 1896 году, между Россией и Китаем ,который предусматривал военную и техническую И другой договор прекратил свое действие - это была конвенция 1898 года,которую тоже заключали Россия и Китай.Она давала возможность России использовать Ляодунский полуостров и Порт -Артур. Сам Портсмутский договор включал 15 статей.И согласно этим статьям Япония получила право на Ляодунский полуостров,и на южную часть Сахалина.Так же и рыбную ловлю разрешено было вести у берегов России японскому рыболовному флоту. Портсмутский договор был аннулирован только после разгрома и капитуляции Японии в 1945 году.
7. Росиию мало кто поддерживал, даже Франция, которая, вроде бы и объединилась с Росиией, сообщала мировой общественности, что это для поддержки России. Англия и США мечтали заполучить столь большую территорию, а Япония (хоть и не была мировой державой, но всё-таки с ней война) - хотела урвать кусок