Назвіть причини піднесення італійських торговельних республік. Поясніть поняття «Кортеси», «Реконкіста», «Династична унія». Дізнайтеся значення поняття «релігійна нетерпимість» та наведіть докази існування релігійної нетерпимості в середньовічній Іспанії.
Відповідь:
Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Рік починався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше протягом року. Викладова мова — латинська
Процес навчання в Київській Академії тривав дванадцять років. Предмети поділялися на так звані ординарні та неординарні класи. До ординарних належали: фара, інфіма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, філософія та богослов'я. В неординарних класах викладались грецька, польська, німецька, французька, єврейська та російська мови, історія, географія, математика (курси включали алгебру, геометрію, оптику, діоптрику, фізику, гідростатику, гідравліку, архітектуру, механіку, математичну хронологію), музика, нотний спів, малювання, вище красномовство, медицина, сільська та домашня економіка. В 1751 р. в академії почали викладати російську мову та поезію, в 1784 р. було заборонено читати лекції українською мовою
Випускникам академії надавався сертифікат з підписами ректора та префекта.ояснення:
Одним из главных иностранных источников, дающих нам наибольшие сведения о государственном строе, правовых институтах и политической мысли древних тюрков являются китайские исторические произведения.
Еще в древние времена государственные деятели Китая начали письменно фиксировать важные исторические события.
В рукописях фиксировались как события, происходящие внутри страны, так и отношения с другими народами, важные события из жизни соседних стран, происходящие войны и заключения договоров. Рукописи, содержащие в себе эти исторические факты, спустя некоторое время, передавались Обществу истории (443), которое собирало их и систематизировало.
Летописи, собранные Обществом истории, китайцы называют «Хангму».
Известный китайский философ и реформатор VI века до н.э. Конфуций собранные до его времени исторические данные изложил в книге под названием «Шу-Кинг».
Ведение летописи исторических событий продолжалось и после Конфуция.
Симациен (444), живший в I веке до н.э. распределил исторические сведения по темам.
Летопись Симациена известна под названием «Ши-Ки». История, описанная Симациеном, охватывает период до 98 года до н.э. Впоследствии летопись продолжил внук Симациена по линии дочери Ен-Юн.
Помимо этих летописей почти каждая правящая в Китае династия вела хронику своей истории. К имени династии прибавлялось название летописи. Например: Хан-Шу, Тханг-Шу и др. Всего таких летописей насчитывается 23 (445).
В летописях всех династий события располагались в одинаковом порядке. Ниже приводятся имена династий, имеющих политические отношения с тюрками: I.
Династия Цин. С 221 г. до н.э. до 206 г. до н.э. Основатель династии Ши-Хуанти. Истории династии нет. II.
Династия Древнего Хана. С 206 г. до н.э. до 25 г. н.э. Из этой династии вышло 12 правителей. В истории этой династии под названием «Циен-Хан-Шу» изложено много сведений о тюрках (хуннах). III.
Династия Муаххар Хана. С 25 г. н.э. до 220 г. н.э. IV.
Династия Вей. С 220 г. н.э. до 265 г. н.э. V.
Династия Тхсина. С 265 г. н.э. до 420 г. н.э. VI.
Династия Вей-Тоба. С 386 г. н.э. до 581 г. н.э. VII.
Династия Суи. С 581 г. н.э. до 618 г. н.э. VIII.
Династия Тханг. С 618 г. н.э. до 907 г. н.э. IX.
Династия Северного Сунг. С 960 г. н.э. до 1127 г. н.э.
Наибольшее количество сведений о тюрках содержат летописи династий Хана I, Вей, Суи и Тханг.